Вітаємо переможців МАН! Віват, ліцей!

Нещодавно закінчився другий, обласний, етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, у якому взяли участь дослідження п’ятнадцяти учнів нашого ліцею.

Ґрунтовна робота ліцеїстів і їхніх наукових керівників увінчалася найбільшою за останні роки кількістю перемог і перших місць, що здобули юні науковці в області. Тож вітаємо від усього серця тринадцятьох переможців МАН!

ПАРШИКОВА Анатолія і його наукового керівника Сьомкіна Володимира Семеновича (секція «математичне моделювання»), що посіли І місце конкурсу!

ПАРШИКОВА Анатолія і його наукового керівника Самохвалову Людмилу Віталіївну (секція «експериментальна фізика»), що посіли І місце конкурсу!

ВОРОНУ Дарину і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «літературна творчість), що посіли І місце конкурсу!

БУРЛАКУ Андрія і його наукового керівника Омельченко Оксану Миколаївну (секція «теоретична фізика»), що посіли І місце конкурсу!

КУЛЄШОВУ Наталію і її наукового керівника Іваненка Юрія Івановича (секція «мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми»), що посіли І місце конкурсу!

УЛЬЯНОВУ Лану і її наукового керівника Горбань Наталію Іванівну (секція «біологія людинии»),що посіли І місце конкурсу!

ВЕЛИЧКО Софію і її наукового керівника Величка Владислава Євгеновича (секція «інформаційні системи, бази даних та  системи штучного інтелекту»), що посіли І місце конкурсу!

ДАНИЛЬЧЕНКО Марію і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «українська література»), що посіли ІІ місце конкурсу!

ВАЛКОВСЬКОГО Максима і його наукового керівника Самохвалову Людмилу Віталіївну (секція «технологічні процеси та перспективні технології»), що посіли ІІ місце конкурсу!

БУРДУ Анастасію і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «педагогіка»), що посіли ІІ місце конкурсу!

ДАНИЛЬЧЕНКО Марію і її наукового керівника Кравець Олену Олексіївну (секція «історичне краєзнавство»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

ЕГАМББЕРДІЄВУ Сабріну і її наукового керівника Клименко Олену Вікторівну (секція «російська мова»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

КАЙДАН Єлизавету і її наукового керівника Кайдан Наталію Володимирівну (секція «мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

Гідно представили ліцей на обласному рівні й лауреати конкурсу – ВОЙЦЕХОВСЬКА Поліна (секція «українська мова», науковий керівник – Падалка Руслана Миколаївна

ЛІСНЯКОВ Артем (секція «авіа- та ракетобудування, машинобудування і робототехніка», науковий керівник Хавро Вадим Олександрович).

Як бачимо, скарбниця перемог ліцею поповнилася сімома дипломами першого, трьома другого й трьома дипломами третього ступеню обласного рівня! Віват, ліцей! Ти – справжня кузня майбутніх науковців і місце, де плекають наукове майбутнє України!

День безпечного Інтернету

11 лютого 2020 року у Слов’янському педагогічному ліцеї учителем інформатики Бойко О.А., для учнів 11 класів, був проведений урок присвячений Дню безпечного Інтернету під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Учні приймали активну участь в іграх : «Хто Я?», «Пізнай мене за «Ніком»», «Настрій в Інтернеті», а також дізналися про загрози, що надходять з Інтернету, види злочинів та правила поведінки в Інтернеті.

Метою уроку було створення безпечного та найкращого Інтернету, де діти можуть використовувати технології відповідально, у дусі поваги, критично та творчо.

Протидія насильству

МІЙ ПЛАН БЕЗПЕКИ

  • Заховай в безпечному місці або завжди май при собі копії документів(паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), певну суму грошей, номери телефонів, одяг та ліки;
  • Заздалегідь виріши які саме цінні речі (ювелірні вироби і т.д.) ти візьмеш з собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу;
  • Знищи всі папери, які можуть підказати кривднику визначити місце твого перебування (конверти, записники, електронну переписку тощо);
  • Намагайся уникати будь-яких суперечок, що можуть відбуватися в кімнаті, де є ріжучі чи гості предмети. Якщо суперечки не уникнути – намагайся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було б легко з неї вийти. Намагайтесь триматися ближче до виходу.
  • Попередь про небезпеку сусідів та правоохоронні органи за номером 102. Також звернися до дільничного інспектора.
  • Заздалегідь домовся з друзями чи родичами про можливість надати тобі тимчасовий притулок у разі небезпеки. Важливо, щоб це були ті люди, у яких кривдник одразу не знайде тебе і які зможуть тебе захистити.

Я – СВІДОК: ЩО РОБИТИ

Чуєте як через стінку квартири доносяться грюкіт, образи, нецензурна лайку й крики про допомогу? Гуляєте на вулиці та бачите, як мати з усієї сили б’є свою дитину? Помічаєте, що старенька з сусіднього під’їзду просить у людей їжу, бо син забирає та пропиває пенсію. Що це – внутрішні сімейні справи? Чи це ситуація, яка потребує вашого втручання?

Ви – свідок домашнього насильства. Звичайно, кожна людина сама обирає, як їй поводитись у тій чи іншій ситуації. Вона може вирішити, що нічого серйозного не відбудеться. Може зробити вигляд, що нічого не бачить і не чує. Може пройти повз, сподіваючись, що хтось інший допоможе. Або може спробувати припинити коло насильства та допомогти постраждалим.

Це складний моральний вибір. Адже рішення діяти може спричинити вам певні незручності: вас опитають працівники поліції та складуть відповідні документи; вам може бути потрібно прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; до вас може вороже ставитись особа, яка вчинила акт насильства або її родичі.

І все ж – саме небайдужість до постраждалих осіб, включаючи дітей, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя: коли людина зазнає домашнього насильства, часто вона фізично не має змоги постояти за себе або через стрес усвідомити, що трапилось та що їй слід робити у цій ситуації.

Отже, ось деякі поради стосовно того, що Ви можете зробити, якщо станете свідком домашнього насильства.

  1. ОЦІНІТЬ СИТУАЦІЮ.

Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне? Постраждала особа – дитина або доросла людина? Чи припустиме втручання державних органів через деякий час, або воно потрібне негайно? У якому стані перебуває постраждала особа? Як поводиться кривдник? Ви один/одна, у компанії з дорослими людьми або з вами є діти? Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

  1. ВИКЛИЧТЕ ПОЛІЦІЮ.

Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102, номером вашого безпосереднього відділу або відділення поліції (конкретний номер за посиланням www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html), а за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-50-02-02 вам нададуть кваліфіковану допомогу та вкажуть на подальші дії в тій чи іншій ситуації.

  1. МЕДИЧНА ДОПОМОГА.

Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу) – викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103.

  1. ЗАФІКСУЙТЕ ПОБАЧЕНЕ.

Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

  1. ПОВІДОМТЕ ДО ВІДПОВІДНИХ ОРГАНІВ.

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) – безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України)

  1. ЗА ДОПОМОГОЮ.

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) – безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України). Кожна постраждала має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги. Коли безпосередньої загрози життю або здоров’ю постраждалої особи немає, Ви можете також порекомендувати їй звернутись до таких органів та установ(ст. 6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству») Проте важливо пам’ятати, що такі послуги та допомогу людина може отримати лише за її власним бажанням.

  1. ПРОЯВІТЬ НЕБАЙДУЖІСТЬ.

Будьте готовими, що постраждала не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.

 

КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ

  • ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ (ПОЛІЦІЯ).

Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Правоохоронці можуть, зокрема, винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних надавачів послуг, а також скерувати вас (разом із дітьми) до убезпеченого притулку для постраждалих осіб.

  • МЕДИЧНІ УСТАНОВИ.

Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів.

  • ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ | УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА (КООРДИНАТОР) З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ.

Тут приймуть заяву про вчинення у Вашій сім’ї насильства та та скерують вас для отримання необхідної допомоги.

  • ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ.

У центрі соціальних служб ви зможете отримати необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. Якщо через загрозу насильства вам немає де жити, то можуть допомогти вирішити питання з місцем перебування (наприклад, скерують до притулку для постраждалих від домашнього насильства).

  • СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ.

Якщо у вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба втрутиться у ситуацію та захистить права дітей.

  • СУД.

Залежно від ступеню тяжкості насильства суд, зокрема, може до півроку обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також скерувати його до проходження спеціальної програми, спрямованої на змінення його поведінки в сім’ї.

  • ЦЕНТР БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ.

Особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно.

 

МОЇ ПРАВА

Відповідно до статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на:

  • ДІЄВИЙ, ЕФЕКТИВНИЙ ТА НЕВІДКЛАДНИЙ ЗАХИСТ В УСІХ ВИПАДКАХ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НЕДОПУЩЕННЯ ПОВТОРНИХ ВИПАДКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА.
  • ОТРИМАННЯ ПОВНОЇ ТА ВИЧЕРПНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПРО СВОЇ ПРАВА І СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, МЕДИЧНУ, СОЦІАЛЬНУ, ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ, ЯКИМИ ВОНА МОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ.
  • БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, МЕДИЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ ПОТРЕБ.
  • БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ У ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ “ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ”.
  • ПОВАГУ ДО ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ, УВАЖНЕ ТА ГУМАННЕ СТАВЛЕННЯ З БОКУ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.
  • КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОГО ХАРАКТЕРУ, ЯКА СТАЛА ВІДОМА СУБ’ЄКТАМ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПІД ЧАС РОБОТИ З ПОСТРАЖДАЛОЮ ОСОБОЮ, ТА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ.
  • ВИБІР СПЕЦІАЛІСТА ЗА СТАТТЮ (ЗА МОЖЛИВОСТІ).
  • ВІДШКОДУВАННЯ КРИВДНИКАМИ ЗАВДАНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗБИТКІВ І ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ФІЗИЧНОМУ ТА ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю, У ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ ЗАКОНОДАВСТВОМ.
  • ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ І СУДУ З МЕТОЮ ПРИТЯГНЕННЯ КРИВДНИКІВ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ЗАСТОСУВАННЯ ДО НИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.
  • СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСТАТОЧНІ РІШЕННЯ СУДУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОЗГЛЯДОМ ФАКТУ ВЧИНЕННЯ СТОСОВНО НЕЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ З ІЗОЛЯЦІЄЮ КРИВДНИКА АБО ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯМ.
  • ІНШІ ПРАВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, А ТАКОЖ МІЖНАРОДНИМИ ДОГОВОРАМИ, ЗГОДУ НА ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЯКИХ НАДАНО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ.

 

 

МИ – за дитинство без насильства!

ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ПРОТИ ВАС ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬСТВО

Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Проте експерти говорять про його наступні різновиди.

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. Примус до сексу з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту також вважаються виявом сексуального насильства.

Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства.

Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.

Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.

Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.

ЯК БЕЗПЕЧНО ПІТИ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.

Якщо у вас не має можливості розповісти про насильство знайомим, то ви завжди можете звернутися на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер) з будь-якого телефону по всій території України. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Тут вам порадять, що робити у вашій конкретній ситуації в конкретний момент. Якщо насильство відбувається безпосередньо в момент дзвінка, вас одразу перемкнуть на поліцію.

У деяких містах України можна також зателефонувати до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Їхні контакти:

Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги

м. Краматорськ та Дружківка 099 366 63 48 063 340 86 51  
м. Слов’янськ, Святогірськ, Лиман та Слов’янський район, Олександрівський район 099 366 63 29 093 379 20 91
           

Існують й інші телефони допомоги, куди ви можете подзвонити. Але пам’ятайте: якщо ви шукаєте подібну інформацію вдома, то після цього слід видалити історію переглядів у інтернеті.

Продумайте свій план дій: підготуєте сумку з необхідними речами, документами (паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), грошима, ювелірними виробами, які можна продати в разі необхідності, ліками. Вивчіть на пам’ять телефони відповідних служб та ваших довірених осіб на випадок, якщо ви залишитесь без свого телефона.

Спробуйте знайти місце, де б ви могли сховатись. Пам’ятайте, що головне правило надійної схованки – це таємність. Людина, яка здійснює домашнє насильство, не повинна знайти вас там, а знайомі, які зголосилися допомогти, повинні мати змогу захистити вас.

Перед тим як піти від людини, що завдає вам шкоди, слід видалити все електронне листування, історію переглядів в інтернеті та знищити будь-які паперові нотатки, які можуть допомогти знайти вас.

Також потрібно поскаржитись на домашнє насильство в поліцію. Можна зателефонувати на 102 або залишити заяву у дільничного інспектора.

Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу вас може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.

Письмова заява подається на ім’я начальника державного правоохоронного органу. В ній коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви. Письмова заява може бути надіслана як цінний лист із повідомленням про доставку чи подана особисто, але обов’язково на копії, яку ви залишаєте у себе, повинен стояти вхідний номер та дата отримання вашої заяви правоохоронним органом.

Можна також самостійно звернутися для проходження платної судово-медичної експертизи.  Після того як поліція оформить ваші документи, вас можуть прихистити у притулку, які вже зараз є майже в кожному місті, а згодом їхня кількість має зрости, як це передбачено новим законодавством із протидії насильству.

У притулку жінка з дітьми може проживати безкоштовно протягом трьох місяців, готувати документи на розлучення, отримати психологічну та юридичну допомогу.

Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.

Ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначено способу його участі у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд має право вирішити, що побачення з дітьми може відбуватися лише в присутності третіх осіб, зокрема психолога, соціального працівника тощо.

За новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.

  • Безоплатна правова допомога– правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.

 

  • Безоплатна первинна правова допомога, суб’єктами права на яку є усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, включає такі види правових послуг, як надання правової інформації;  консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. ü Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Система надання безоплатної правової допомоги в Україні – це мережа із 535 точок доступу до правових послуг: 23 регіональних, 84 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 428 бюро правової допомоги у всіх регіонах України.

Єдиний номер контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях

Тимчасова адреса: вул. Зелинського, 27а, м. Маріуполь, 87548, Донецька область, Україна
Адреса: проспект Соборний, 77, 8 поверх, м. Запоріжжя, 69002, Україна

Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Краматорськ, вул. Академічна, 20;

тел.: 099 266 91 62; 066 368 00 63.

Слов’янське бюро правової допомоги Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Слов’янськ, вул. Університетська, 47; тел. 066 711 26 13:

Отримати правову допомогу: м. Слов`янськ, Донецька область
вул. Університетська, 28

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 6764
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

пн – пт з 9:00 до 18:00

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАСИЛЛЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ РАПТОВО

Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.

Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це! Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх. Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.

Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години. Тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Наприклад, ви можете покинути житло, якщо маєте таку можливість, або можете вжити заходів, щоб не допустити кривдника до житла.

За законом кривдника у триденний термін мають взяти на профілактичний облік. Тобто заповнити спеціальну картку обліку про скоєння злочину і надіслати її до управління в справах сім’ї та молоді, а також до служби справ неповнолітніх. Зняття з обліку можливе, лише якщо протягом року від останнього вчинку дії насильства випадок не повторився.

Якщо кривдник уже перебуває на обліку, то йому виноситься захисний припис, відповідно до якого йому буде заборонено: чинити акти насильства в сім’ї, розшукувати жертву; отримувати інформацію про місцеперебування жертви; відвідувати або вести телефонні розмови з жертвою. Обмеження встановлюються на термін до 90 діб з моменту винесення захисного припису.

У разі вчинення щодо вас сексуального насильства зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.

 

ХІІІ Олексині читання: до річниці від дня народження Олекси Тихого – вшановуємо видатного митця

Традиційним у нашому місті стали ХІІІ Олексині читання, присвячені українському дисиденту, правозахиснику, педагогу, мовознавцю, члену-засновнику Української гельсінської групи Олексі Тихому. Учні нашого ліцею відвідали захід, на якому було презентовано результати учнівських досліджень за творчістю О.І.Тихого, що розкрили всю багатогранність особистості митця. Хочеться відмітити, що  кожен виступ юних дослідників був сповнений свідомого патріотизму, натхнення, поваги до видатного земляка. 

 

Засідання педагогічної ради ліцею

28 грудня відбулося чергове засідання педагогічної ради ліцею.

Директор Бабенко О.А. запропонувала обговорення проблеми педагогіки партнерства у вигляді обговорення в групах учителів за такими напрямами: 1) реалізація проблеми в ланці «учитель-учень»; 2) реалізація проблеми «учитель-учитель». Директор зауважила, що стан проблеми в межах ланки «учителі-батьки» стане темою окремого обговорення.

Роботу в групах було запроваджено в 5 етапів:

  1. Сутність педагогіки партнерства, її традиції в Україні і європейський досвід.
  2. Стан проблеми в українській освіті за результатами статистичних даних.
  3. Обговорення в групах прийомів і форм педагогіки партнерства за напрямами.
  4. Визначення показників «шкали толерантності» з означених проблем у ліцеї.
  5. Визначення «проблемного кола» й шляхів розв’язання порушеної проблеми.

 

У процесі роботи груп було опрацьовано відповідні розділи Концепції нової української школи, Порадника для вчителя НУШ, актуальних наукових публікацій, де, зокрема, зазначено:

нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Взаємодія батьків, учня, педагога і керівника школи – незамінна для формулювання індивідуальних освітніх траєкторій та втілення їх в індивідуальних навчальних планах кожного учня. Така можливість передбачена новим законом «Про освіту» і буде деталізована у профільному законі “Про повну загальну середню освіту”.

Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Це – критерій, за яким можна оцінювати якість освітнього процесу, а також новий інструментарій навчання менеджменту. Наприклад під час інституційного аудиту школи. Відтак необхідне чітке розуміння природи цього явища і уявлення, як згадану вагу відповідальності краще розподіляти.

Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що:

По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

 

Настанова на партнерство у школі міцно закорінена в національній педагогічній традиції. За системою Василя Сухомлинського, виховання особистості має здійснюватися через тріаду “школа – сім’я – громадськість”.

У своїх працях (зокрема, “Людина неповторна”, “Серце віддаю дітям”) ще в 1960-х роках класик педагогічної думки писав, що дитина – це активний і самодіяльний індивід, який не “вчиться на дорослого”, а живе повноцінним і цікавим життям. Отже, до неї слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

За ближчого розгляду виявляється, що такі ідеї у Сухомлинського виникали тому, що він мав відкритий допитливий розум і мислив резонансно з провідними інтелектуалами світу. У тих, хто мислив вужчими категоріями і орієнтувався на вказівки керівництва, а не на принципи, ідеї вироджувалися в доктринерство. Отже, сенси, які акумулював у своїх працях Сухомлинський, на Батьківщині тривалий час обмежувалися цитуванням.

 

Під час обговорення проблеми в групах висловлювалися думки:

– розподіл функцій вчителя та учня полягає в  організації їхньої співпраці. До функцій вчителя входить ретельно підготувати дитині навчальне завдання, продумати в деталях хід його розв’язання різними групами учнів тощо. Функція учня – на добровільних засадах прийняти запропоновану вчителем задачу як свою і самостійно її розв’язувати. У такому випадку обидва учасники навчання і виховання – вчитель і учень – рівноправні, вони – суб’єкти діяльності. Ніхто ні над ким не вивершується і не застосовує владу. Так реалізується ідея рівності. На жаль, не кожен учитель має достатній запас любові до дітей, але кожен може побудувати навчання так, щоби дитина почувала себе вільною і час від часу забувала, що в класі є наглядач. Цей тип взаємин для навчально-виховного процесу є оптимальним, оскільки з одного боку, він 6 зберігає за вчителем функцію управління, а з іншого – надає учневі можливість діяти самостійно.

 

– змінюються вимоги до вчителя: він сьогодні не ретранслятор, а вчитель – коуч, тренер, фасилітатор. Якщо раніше вчитель лише давав готові відповіді на питання, то нині ця траєкторія змінилась. Сьогодні вчитель допомагає учням сформулювати власні питання, вчить їх правильно ставити й шукати на них відповіді. Вчитель має робити виклики учням, мотивувати їх добиватися більшого, надихати створювати, тобто виконувати роль тьютора (це той, хто допомагає, індивідуально працює, виявляє освітні запити, планує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті, застосовує методи навчання, заснованих на співпраці, активній участі дитини в навчанні).

 

– дуже часто діти сприймають свободу як вседозволеність. Таке сприйняття свободи для дитини не може дати їй нічого корисного. Тому важливо навчити дітей такому слову як «договір». Перевага договору полягає у тому, що його не можна розірвати в односторонньому порядку. У договорі завжди є дві сторони. Через спілкування з батьками, вчителями, вихователями, однолітками ми вчимо дитину домовлятися. Ця навичка надає дитині кращого розуміння того, що є свобода: вона може або конкурувати, або дружити з навколишнім оточенням. Через дружбу її коло свободи не обмежується, а навпаки, розширюється.

Учасниками груп було розглянуто стан реалізації проблеми в європейських країнах:

на означення дефініції поняття «педагогіка партнерства» в англомовних джерелах найчастіше використовується поняття FamilySchool Partnership.

Дослідники Національної агенції вдосконалення шкіл (Agency for School Improvement) узагальнили досвід шведських шкіл і запропонували систему координат, в якій розкриваються різні аспекти партнерства в навчанні. Її утворено осями “індивідуальне – колективне” та “формальні і неформальні (методики та інструменти)”.

В арсеналі формальних практик – індивідуальний план для кожного учня і бесіди, спрямовані на розвиток, зустрічі з батьками, їхню участь у наглядових радах та інформування за допомогою різноманітних цифрових інструментів. Неформальні підходи передбачають діалог, “клімат у школі, що заохочує, довірливі стосунки (на індивідуальному рівні) та навчальні цикли з батьками, виконання батьками ролі саппортера в навчанні і навіть батьківські вечірки та зустрічі у кав’ярні.

 

В Австралії Департамент освіти, працевлаштування і трудових відносин розробив FamilySchool Partnerships Framework. Цей документ – своєрідний путівник для учасників освітнього процесу.

Ось його основні зауваження:

  1. сімейно-шкільні ініціативні групи для планування, організації, впровадження та оцінки партнерства;
  2. шкільні політики та процедури, що дають змогу чітко визначати та застосовувати принципи та практики ефективного партнерства;
  3. мережі підтримки шкільних спільнот, на основі яких відбувається обмін ідеями та найкращими практиками;
  4. періодичне звітування школи перед громадою.

 

Керівник освітнього напряму OECD Андреас Шляйхтер у роботі “Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття” наголошує в руслі проблеми, що серед молоді, яка відчує, що складає частину шкільної громади, набагато більша ймовірність отримати кращі академічні результати й бути більш умотивованими у школі.

 

Під час роботи груп було оприлюднено такі показники рівня толерантності в ланці «учитель-учень»:

  • 45% учнів звертається про допомогу до вчителя лише в разі виникнення проблем.
  • 11%учнів категорично відповіли «ні» на питання «Чи є серед учителів такі, до кого ви звертаєтеся в разі виникнення проблем».
  • Тільки 4% учнів радяться з учителем у разі виникнення особистих проблем.
  • У 47% учнів виникають проблемні ситуації й непорозуміння з учителями.

Серед якостей, притаманних справжньому вчителю, 73% учнів на перше місце поставили любов до дітей, уміння вчителя індивідуально підходити до розвязання їхніх проблем. На друге місце учні поставили такі якості, як доброзичливість, порядність, терпіння вчителя. І тільке третє місце посіли якості «професіоналізм», «почуття гумору».

У процесі обговорення проблеми учасниками було визначено проблеми в формуванні партнерських відносин

з учнями:

  • побудова відносин з позицій старшого і сильного;
  • проблемоцентризм учителя;
  • відсутність стійкого бажання налагоджувати комунікацію з учнями й дослухатися їх проблем;
  • «урівнювання» учнів, невміння бачити таланти й обдарованості кожного;
  • дистанційність спілкування;
  • одностороннє прийняття рішень.

З колегами:

  • відстороненість у розв’язанні проблем іншого;
  • недостатність взаємоповаги у відносинах;
  • недостатність заходів методичного характеру, що розкривали б педагогічний потенціал кожного вчителя;
  • втрата культури спільного відпочинку й дотримання ліцейських традицій.

Запропоновано такі напрями розвязання проблеми педагогічного партнерства в умовах ліцею:

  • Партнерська орієнтація на виконання всіх завдань навчально-виховного процесу.
  • Чітке зобов’язання працювати разом, щоб сприяти заохоченню навчальних досягнень дитини; підтримці колег.
  • Часте спілкування двосторонньої спрямованості з учнями; педагогами.
  • Рівноправність і добровільність виконання двосторонніх зобов’язвнь
  • Формування культури розмаїття і визнання важливості розмаїття у творенні позитивного навчального середовища в ліцеї.
  • Чіткий розподіл ролей, означених спільно і з метою підтримки; фомування вмінь домовлятися. У роботі з учнями цілі визначаються спільно і можуть делегуватися.

Ліцей святкує День Нарождення

24 грудня у ліцеї відбулось традиційне щорічне святкування Дня Народження ліцею. Учні та вчителі підготували святковий концерт у вигляді новорічної казки-подорожі.
Пропонуємо Вашій увазі фото- та відео-звіт.

Ліцеїсти – призери конкурсу “Сіверський Донець очима молоді Донеччини”

Напередодні Дня Святого Миколая 18 грудня 2019 року в Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів за сприяння Державного агентства водних ресурсів України відбулось нагородження переможців та призерів 13-го творчого конкурсу «Сіверський Донець – очима молоді» (по Донецькій області).

Ліцеїсти кожного року беруть активну участь у конкурсі, презентуючи свої творчі роботи, фотографії, малюнки, прозові та поетичні твори, наукові дослідження.
Цього року переможцями конкурсу визнано:
Номінація “Розробки-новатори” – Дашивець Анастасія (10 мат) – 1 місце
Номінація “Поетичні твори” –  Нечаєва Софія (8 філ) – 2 місце
Номінація “Прозові твори” –  Малюченко Марія (11 тех) 3 місце

Призерами конкурсу стали: Смирнова Софія (8 мат), Чугаєва Анастасія (11 біо), Дьяченко Олена (8 філ), Дмитрук Алеся (8 філ), Мазур Ярослава (10 тех).