16 листопада – Міжнародний день толерантності

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Забезпечення принципу рівності під час реалізації прав і свобод людини та громадянина є головним завданням у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Так, Уповноваженим у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина систематично проводився моніторинг стану дотримання принципу рівності у роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного і приватного права.

Окрім того, Уповноваженим проводиться активна просвітницька робота, спрямована на подолання негативних стереотипів та формування толерантного ставлення до вразливих груп суспільства, а також вживаються заходи з метою запобігання та протидії дискримінації в українському суспільстві.

Уповноважений закликає бути толерантними, з розумінням та повагою ставитись один до одного, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Гендерне виховання в сім’ї

Коли мова заходить про стать та відмінності між дівчатами та хлопцями, у світі є безліч речей, які можуть зацікавити вашу дитину. Коли і як починається гендерне виховання? На що повинні орієнтуватися батьки, вирішуючи цю делікатну ПРОБЛЕМУ?Гендерне виховання дітей починається буквально з народження. Кожному вікові властиві свої особливості, що потребують індивідуального підходу. Вирішальною є обстановка в родині. Перша модель – приклад своїх батьків. Якщо немає згоди, то дитина може сприйняти це як норму, яка впливатиме на все її життя. Якщо син, наслідуючи батька в дитинстві, не навчився любити і поважати свою матір, він ніколи не зможе стати хорошим, добрим, лагідним чоловіком і батьком.

Більш детально за посиланням:https://vseosvita.ua/library/genderne-vihovanna-v-simi-183172.html

https://learning.ua/blog/201809/shcho-take-henderne-vykhovannia-dytyny/

Законодавство України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 52, ст.561){Із змінами, внесеними згідно із Законами 
№ 4719-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.97 
№ 1263-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.915 
№ 2229-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.35}

Метою цього Закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Texthttps://www.president.gov.ua/documents/2866-iv-3177

https://www.president.gov.ua/documents/2866-iv-3177

Гендер

ҐЕНДЕР (від англ. gender – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що покликана визначати конкретний асоціативний зв’язок, забезпечувати повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок.

Іншими словами, ґендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як осо- бистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [69, с. 11].

Спочатку термін «ґендер» використовувався в лінгвістиці для позначення граматичної категорії «рід». За однією версією, у новому, не граматичному сенсі це поняття використав  психолог Роберт Столер у 1958 році для виокремлення в якості соціокультурних характеристик такі поняття, як «маскулінний» та «фемінний». За іншою версією, поява терміну «ґендер» пов’язана з англомовними феміністками, які в 60-ті роки минулого століття розширили значення поняття «ґендер» від граматичного роду до опису чоловічої та жіночої поведінки.

Слід розрізняти поняття «стать» і «ґендер». Термін «стать» вживається для позначення біологічних, анатомічних, фізіологічних відмінностей між жіночим та чоловічим організмами, що виражаються різною участю чоловіка та жінки у репродуктивному процесі, відмінними геніталіями, набором хромосом. Якщо біологічна стать дається людині від народження, то ґендер конструюється соціально та зумовлюється культурою суспільства в конкретний історичний період. Ґендер  – це соціальна стать, що формує поведінкові, культурні, психологічні, візуальні та інші соціально-культурно зумовлені відмінності між чоловіками та жінками.

ҐЕНДЕР – досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища. У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях: / ґендер як соціально-рольова й культурна інтерпретація рис особистості та моделей поведінки чоловіка і жінки, на відміну від біологічної; / ґендер як набуття соціальності індивідами, що народилися в біологічних категоріях жіночої або чоловічої статей; / ґендер як політика рівних прав чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації/.

Більш докладно – «СЛОВНИК ҐЕНДЕРНИХ ТЕРМІНІВ» (за посилання http://a-z-gender.net/ua/wp-content/uploads/2018/05/Slovnyk-gendernyh-terminiv.pdf).