Коли наш мозок працює найкраще

КОЛИ НАШ МОЗОК ПРАЦЮЄ НАЙКРАЩЕ

Наш мозок працює по-різному упродовж дня. На його ефективність впливає багато чинників і зокрема температура тіла. Отже, як розпланувати справи, щоби впоратися з ними якнайкраще?

Мозок – не машина, що працює безперебійно. Фізіологічні реакції нашого організму протягом дня також не однакові. Всім, наприклад, відомо, що після ситного обіду концентрація уваги падає.
Утім, коливання активності мозку протягом дня залежать не лише від їжі.
Які зміни відбуваються в мозку протягом дня і які сигнали про це свідчать?
Чи планували б ви свій день інакше, якби знали свої піки продуктивності? І чи можна провести день ефективніше, врахувавши особливості роботи мозку?
СТРЕС – НА РАНОК
Якщо ви не жайворонок, перевиховувати себе немає сенсу. Відомі бізнес-лідери та зірки часто розповідають, що домоглися успіху завдяки тому, що встають на світанку. Але, якщо такий режим не збігається з вашими природними ритмами, його переваги – доволі сумнівні.
Утім, ранок все одно є дуже важливою частиною дня. Як виявило дослідження за участю японських працівників, саме вранці ми краще реагуємо на стресові події.Учасникам експерименту пропонувалося виконати стресове завдання через дві години після пробудження або через 10.Як показало дослідження, рівень кортизолу у випробуваних значно підвищувався після виконання завдання вранці, але не наприкінці дня.
“Кортизол відіграє важливу роль у захисті нашого організму, – пояснює Юдзіро Яманака, професор Університету Хоккайдо в Японії. – Цей гормон відповідає за реакцію організму на ситуацію “бий або біжи”, тобто на стресову ситуацію”.Без вивільнення кортизолу важливі частини цієї реакції просто не відбуваються. Кортизол, приміром, регулює артеріальний тиск, а також підвищує рівень цукру в крові.
Завдяки цьому в стресовій ситуації ви не панікуєте, а зберігаєте ясність розуму, у вас з’являється достатньо енергії щоб діяти.
Кортизол також допомагає відновити баланс в організмі після стресової події, а це означає, що після напруженого ранку вам буде легше прийти в норму.Тоді як стресові ситуації вечері погано впливають на ваш психофізичний стан і згодом можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, до ожиріння та діабету другого типу, а також до депресії.
“Якщо стресове завдання неминуче, краще перенести його на ранок”, – радить Яманака.

ПІКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

“Хоча рівень кортизолу може бути вищим уранці, не всі люди ефективніші на початку дня”, – каже Крістіна Ескрібано Баррено, психолог із Мадридського університету Комплутенсе.
Чи є ви жайворонком або совою вирішує багато чинників, зокрема вік, стать, соціальне та екологічне середовище. Наш організм готується до навантажень дня незабаром після пробудження. Однак для деяких завдань йому потрібно більше часу. Прості завдання, як-от рахунок подумки, збігаються з температурою тіла. Чим вона вище, тим краще продуктивність.
Зазвичай наше тіло має найвищу температуру десь о шостій-сьомій вечора, а тому нескладні розумові завдання краще відкласти на цей час.
“У жайворонків цей пік може бути на кілька годин раніше, а у сов – трохи пізніше, хоча загалом хронотип людини на нього не впливає”, – пояснює Конрад Янковський, психолог з Варшавського університету в Польщі.
Напружену частину роботи краще виконувати на початку дня, коли наш організм здатен швидше оговтатися після стресу. Вища температура тіла, спричинена нормальними, щоденними ритмами, збільшує метаболічну активність в корі головного мозку. Це прискорює когнітивні процеси.
“Деякі дослідження показали, що вища температура мозку пришвидшує передачу сигналів між нейронами”, – каже Янковський. “Навіть штучне підвищення температури тіла може покращити продуктивність, але лише до 37 градусів або трохи вище. При лихоманці мозок добре працювати не буде”.

Сонливість, увага, короткочасна пам’ять і навіть ефективність від фізичних вправ пов’язані з коливаннями температури тіла, пояснює науковець. Але це не означає, що температура безпосередньо впливає на всі ці процеси.
“Зміна температури відбиває добові ритми, які також впливають й на інші функції організму, але саме температура дозволяє їх відстежити”, – додає польський науковець.
Ризик нещасних випадків завжди більше вранці, коли температура тіла найнижча, що спричинює сонливість та знижує увагу.

ХРОНОТИП
Проте для складніших завдань, піки продуктивності можуть залежати від того, жайворонок ви чи сова. Найважливіше – це позбутися відволікань, але ефективність цього також залежить від хронотипу.
“Якщо людині треба сконцентруватися на дійсно складному завданні, вона обирає час, коли її точно ніхто не потурбує. Для жайворонка це – світанок, коли ще ніхто не прокинувся, а для сови, навпаки, пізній вечір або ніч”, -зазначає Янковський.
Варто пам’ятати, що найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.
Стресові робочі ситуації, як-от презентація, складні перемовини чи вирішення конфліктів, краще залишити на першу половину дня.
Тоді ваш організм встигне відновитися і ви зможете зосередитися на роботі, яка потребує уважності.
Гнучкість у цьому питанні важлива, враховуйте свій хронотип і прислухайтеся до своїх природних ритмів сну.
Виходить, найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.

Ліцей рекомендує

Працювати треба так, щоб подобалося! Не знаєш, що подобається? Перевір себе! Дізнайся чим корисні тести на профорієнтацію і хто їх придумав… далі...

http://prof.osvita.org.ua/uk/determine/testing/index.html

НАРКОМАНІЯ ХВОРОБА, ЩО ВІДБИРАЄ ЖИТТЯ

«Людина є ніщо інше,

 як її вчинки». 
Гегель 

«Життя саме по собі — ні благо, ні зло; 
воно вмістилище і блага, і зла, дивлячись по тому, 
на що ви самі його перетворите».
 
                                    М. Монтень

Наркоманія це хвороба, що виникає внаслідок вживання наркотичних речовин та призводить до глибокого руйнування організму і навіть смерті. Існує два види наркоманії моно наркоманія (вживання якогось одного наркотику) і полі наркоманія (вживання декількох видів наркотиків одночасно). Якщо наркоман не отримує наркотик тривалий час, у нього з’являється абстиненція – болісні відчуття, які не кожен витримує і може навіть померти.

Підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових груп.

За останні 10 років смертність від вживання наркотиків збільшилась у 12 разів, а серед підлітків у 42 рази!

Середня тривалість життя наркоманів 4 –  4,5 роки після першої спроби! 
Наркоманія є джерелом поширення ВІЛ-інфекції.

70% ін’єкційних наркоманів є носіями вірусів СНІДу!

Кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками та сильнодіючими речовинами наркотичного походження за останні п’ять років збільшилась у 6 (шість) разів.

НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ

      Відомі вчені 1.1. Мечников, О.О. Бого­молець вважали, що нормальна тривалість життя людини 150-160 років. Чому ж тоді люди не до­живають до цього віку? Відомий фізіолог Павлов казав: «Ми скорочуємо життя негідним ставлен­ням до свого організму». Звичайно, люди, що приймають наркотики, не відзначаються міцним здоров’ям.

        Наркоманія – жахлива хвороба. Роблячи важливі кроки в житті, гарно все

обміркуй, щоб потім не жалкувати. Наркоманія – загроза, страждання. Отруює, знищує, страчує. Тягар для суспільства – біль для сімей.

Механізм розвитку залежності від наркотичних речовин

Залежність стає згубною, коли:

  1. 1. Обмежує можливості особистості в самореалізації.
  2. 2. Негативно впливає на стосунки між людьми.
  3. 3. Створює конфліктні ситуації між осо­бистістю і суспільством.
  4. 4. Спричиняє психічну і фізичну залежність.

      Соціальна залежність:

Незмінною умовою цієї стадії є наявність гру­пи, де вживають наркотики.

      Фізична залежність:

Настає після того, як організм включає нарко­тики в процес обміну речовин. Це непереборна фізична потреба. На цій стадії людина потребує лікування.

      Психічна залежність:

На цій стадії змінюється поведінка людини. Во­на починає вживати наркотики з метою відчути певні емоції.

Ти вільна людина. Ти можеш обрати те, що хо­чеш. Ти маєш на це право. Але чи потрібні тобі наркотики? Невже-ти проміняєш радість здорово­го життя на прикрий кінець у світі наркотичних примар?

    А скільки знаменитостей стали жертвами пагубної звички. До вашої уваги і жахлива історія про страшну хворобу – наркоманію. Ця історія трапилась рано-вранці 3 жовтня 1849 року. На землі лежав виснажений чоловік, який іноді подавав слабкі ознаки життя, щось оглядався, несподівано посміхався. Поліцейський довго дивився на нього, ніяк не міг зрозуміти, що з ним. Раптом зрозумів. Це ж наркоман. Поліцейсь­кий доправив чоловіка в лікарню. Той був без свідомості і, не приходячи до тями, помер. Лише через деякий час з’ясувалося, що це був великий американський письменник Едгар По (1809-1849 рр.).

«ВУЗЛИКИ НА ПАМ’ЯТЬ»

(поради для тих, хто ще має сумніви, спробувати наркотики чи ні)

  1. 1. Найголовніше – вміти сказати: «НІ!», коли тобі пропонують спробувати наркотик, будь-хто!
  2. Не бійся виглядати «білою вороною» у ком­панії – це є твоє життя, і саме тобі вирішувати свою долю!

ПАМЯТАЙ – «Наркоманія» найтяжча хвороба, яка без сумніву веде до смерті.

Залежність від наркотиків емоційний стан, для якого характерно: 
– непереборне бажання постійного прийому наркотиків, мета придбати його будь-якою ціною; 
– збільшення вживаної дози наркотичного засобу в залежності від потреби організму; 
– психічна залежність (психологічна або емоційна) вживання наркотиків;

Звикання – звичка людини, для якої характерне: 
– підвищене бажання подальшого вживання наркотичних засобів з метою поліпшення настрою; 
– тенденція до збільшення дози наркотиків; 
– незначна фізична, але висока психічна залежність.

Cлід усвідомити, що ця хвороба має 4 етапи: 
1. «Я не наркоман!» (перекладаємо: відмова від своєї залежності, яка для всіх, окрім пацієнта, є наявною). 
2. «Я ненавиджу всіх» (перекладаємо: агресія на все навколо і на всіх навколо від розчарування у п. 1). 
3. «У мене повна депресія і нудьга!..» (перекладаємо: депресія від усвідомлення розвитку свого шляху до цвинтаря). 
4. «Так, я такий, але з цим треба щось робити…» (перекладаємо: усвідомлення своєї хвороби і пошук шляхів вилікування).

ПАМЯТАЙ! За будь-яких обставин необхідно відмовитись від спроби «скуштувати» наркотичні засоби. Бо навіть перші спроби можуть скінчитися звиканням до цих отруйних речовин. Ви повинні чітко собі уявити: наркоман це смертник, він обов’язково загине, якщо своєчасно не припинить вживати наркотики. І чим довший час вживають наркотики, тим складніше стає вилікування.

Якщо вже так сталося – не треба приховувати свою хворобу. Навколо є багато людей, які готові допомогти вам: батьки, вчителі, лікарі, старші товариші. І якщо ви потрапили до лабіринту наркозалежності, знайте, що є люди, які здатні допомогти вам знайти дорогу до виходу з нього.

Давайте замислимось!

Профілактика «шкідливих звичок» це в першу чергу інформація про згубний вплив на організм людини нікотину, алкоголю, наркотичних речовин. Кожен учень повинен знати, що нікотин, алкоголь, наркотики  – отрута, яка знищує людину, руйнуючи здоров’я, послаблюючи волю, позбавляючи людину життєвих і моральних цінностей.

Треба ставитись з повагою до свого організму та поважати здоров’я оточуючих, тому що шкідливі звички однієї людини негативно впливають на організм іншої.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: здоров’я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними напоями. Живіть здоровим життям! Дайте змогу вашим дітям і онукам народитись здоровими і щасливими!

Наше здоров’я у наших руках. 
Ми всі за здоровий спосіб життя! 
Тому кожен учень у школі затям: 
«Шкідливі звички» не мода, не клас, 
Куріння це лиш заборона для нас. 
Ти в нікотині ніщо не знайдеш, 
А власною рукою себе ти уб’єш. 
І склянка горілки твій розум туманить, 
А інколи навіть на злочини тягне. 
Як з «змієм зеленим» ти будеш товариш, 
То гідність і розум свої ти утратиш. 
Наркотики смерть, небезпечність і зле 
Він швидше за інших здоров’я уб’є. 
Мій друже! Школяре! Дитино моя! 
Я вчитель, твій друг, може, мама твоя 
Благаю, прошу, установу даю 
Піклуйся з дитинства про долю свою. 
За гроші не купиш: здоров’я й батьків, 
Тому бережи їх з дитячих років!

 

ЩАСТЯ І МІЦНОГО ЗДОРОВ’Я ВАМ!

ЦИВІЛЬНА, АДМІНІСТРАТИВНА ТА КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.

Що ж таке юридична відповідальність

Юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, що полягає в застосуванні державою до правопорушника певних заходів примусу, передбачених санкціями правових норм. Загалом можна виділити цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Особливості цивільної відповідальності дітей

Цивільно відповідальність – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням  цивільних прав другої сторони.  Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер.

Малолітні особи, тобто діти віком до 14 років не відповідають за заподіяну шкоду. Згідно зі ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, які не досягли 14 років, несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші заклади, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини.

Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків.

Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки.

У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю чи в частині, якої не вистачає, його батьками.

Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом 3-х років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

Адміністративна відповідальність, і як вона застосовується до неповнолітніх

Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який застосовується до особи, яка вчинала адміністративне правопорушення. Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного порушення 16-річного віку.

До осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, застосовуються заходи впливу:

1) зобов’язання публічно попросити вибачення в потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У випадку вчинення особами віком 16-18 років  наступних правопорушень, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах:

– незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збути в невеликих розмірах;

– дрібне розкрадання державного або колективного майна;

– порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів;

– керування транспортними засобами в стані сп’яніння;

– дрібне хуліганство;

– поширювання неправдивих чуток;

– злісна непокора розпорядженню або вимозі працівника міліції чи їх образа;

– порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнeпальної, холодної або пневматичної зброї.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб  можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП:

  1. попередження;
  2. штраф;
  3. оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
  4. конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
  5. позбавлення спеціального права (до 3 років);
  6. виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);
  7. адміністративний арешт (до 15 діб).

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

– умисне вбивство ;

– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави ;

– умисне тяжке тілесне ушкодження;

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

– диверсію;

– бандитизм;

– терористичний акт;

– захоплення заручників;

– зґвалтування;

– насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

– крадіжку;

– грабіж;

– розбій;

– вимагання;

– умисне знищення або пошкодження майна;

– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

 

Тож бажаємо вам завжди бути чемними та вихованими, законослухняними громадянами. Хай вам щастить.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством.

Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років (ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України, далі – КК). Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.

Закон також (ч. 2 ст. 22 КК України) передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст.ст. 115-117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статтей 345, 346, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), хуліганство (ст. 296) та інші.

Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність злочинів, які вказані в ч. 2 ст. 22 КК . Крім того, серед підлітків ці злочини досить поширені, і більшість з них тяжкі, представляють підвищену суспільну небезпечність.

Особи у віці від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте, ч. 2 ст. 97 КК визначає, що до цих осіб все ж таки можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням таких умов: по-перше, неповнолітньому виповнилось 11 років; по-друге, ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого особливою частиною КК.

Згідно ст. 105 КК неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Відповідно до ст. 98 КК, до неповнолітніх застосовуються лише такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

Отже, відносно неповнолітніх не можуть застосовуватися: конфіскація майна, обмеження волі, довічне позбавлення волі, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службові обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні.

 

ВІК КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ.

Досягнення встановленого законом віку є однією з обов’язкових умов притягнення особи до кримінальної відповідальності. Вік людини – це певний етап її розвитку, який характеризує ступінь формування її особистості. За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років (ч.1 ст.22).

Водночас закон (ч.2 ст.22) передбачає так званий знижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Відповідно до ч.2 ст.22 особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за ряд перелічених у ній злочинів. Серед них, зокрема: умисне убивство (ст.115-117), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121, ч.3 ст. 345, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), грабіж (ст. 186, 262, 308) і ін. Кримінальна відповідальність може настати з 14 років лише за злочини, перелічені у ч.

2 ст.22 КК. Злочини, що входять до неї є умисними і, в основному, – насильницькі та майнові. В основу встановлення можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності з 14-річного віку покладені такі обставини: рівень розумового розвитку особи, який дає підставу вважати, що особа в 14-річному віці вже розуміє (усвідомлює) суспільну небезпеку й протиправність діянь, зазначених у ч.2 ст.22; значна поширеність цих злочинів серед підлітків; висока суспільна небезпека таких злочинів. Особа у віці 14 – 16 років не несе відповідальності за злочини, які не передбачені у ч.2 ст.22, навіть за умови, якщо вона брала участь у їх вчиненні як співучасник. Суб’єктами окремих злочинів можуть бути особи, яким виповнилося більше шістнадцяти років.

Так, відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність можуть нести тільки особи, яким на момент вчинення злочину виповнилося 18 років.

Суб’єктами злочинів проти правосуддя, які вчинюються суддями, можуть бути особи, які досягли 25-річного віку.

З точки зору права, вік – це встановлений документально період життя людини.

У разі, коли встановити точний вік особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, документально неможливо, це робиться шляхом проведення судмед експертизи. Особа вважається такою, що досягла певного віку не в день народження, а починаючи з нуля годин наступної доби. При встановленні експертизою не дня народження, а року народження, днем народження вважається останній день цього року. Якщо судмед експертиза визначила вік у рамках певного періоду років, то вважається, що особа досягла мінім. із вказаного експертом віку.

ЯК ОТРИМУВАТИ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ЖИТТЯ

 

Всі люди, умовно, діляться на два типи – у одних все добре, в інших все погано. При цьому часто в другу категорію потрапляють ті, хто просто не вміє знаходити позитивні моменти у своєму житті. Такі люди не розуміють, що щастя – в очах, які його можуть бачити, а навчитися любити життя досить просто, потрібно лише вивчити кілька простих правил на кожен день. На допомогу наводимо список зовсім нескладних, зате стовідсотково дієвих правил, які навчать, як отримувати задоволення від життя. Отже:

Навчіться бачити красу

 

Насправді, щодня у світі відбувається безліч прекрасних речей, потрібно лише навчитися бачити і цінувати цю красу. Вчіться помічати дрібниці навколо себе, сприймаючи їх, як подарунок природи або долі.

 

                                          Любіть природу

 

 

                                                        

Природа може вилікувати стрес або невроз, допомогти побороти депресію і просто значно поліпшити настрій. Візьміть за правило ходити на пікніки в парки, доглядати за садом, їздити на дачу, спостерігати як сідає сонце і слухати вранці спів птахів.

 

Не стримуйте сміх

 

 

 

Е. Каммінгс одного разу сказав: ” Найбільш порожнім з усіх днів є день, який пройшов без сміху”. Ніколи не шкодуйте витратити хвилинку для того, щоб посміхнутися перехожому або просто посміятися з друзями над хорошим жартом чи анекдотом. Намагайтеся оточувати себе життєрадісними людьми з хорошим почуттям гумору і уникайте злих і незадоволених життям особ.

 

Цінуйте приємні дрібниці

Чашка смачної кави по дорозі на роботу. Вечірня прогулянка з собакою по теплому парку. Смачна вечеря з другом. Гра в хованки з дитиною. Хороший концерт улюбленої групи. Все це – дуже цінний час, прожитий не дарма. Навчіться зупиняти миті і цінувати найпростіші і повсякденні речі , адже вони – і є ваше життя .

 

Завжди знаходите час на друзів

Хороші відносини з людьми – це, мабуть, найбільше щастя в житті. Якщо, звичайно, ви правильно обрали своє оточення. Намагайтеся оточувати себе тільки щирими і чесними людьми. Остерігайтеся вічно ниючих енергетичних вампірів, таким людям самим потрібна допомога. Добра стосунки з ними вам точно не принесуть.

Пізнавайте нове

Отримувати нові знання можна кожен день і в будь-якому віці. Читайте книги по дорозі на роботу і назад. Багато часу у вас це не займе, а життя напевно стане трішки цікавішим.

Хваліть себе

Ставте собі цілі, досягайте їх і обов’язково, чуєте, обов’язково заохочуйте себе за подібні досягнення. Навчіть себе кожен день знаходити новий привід для гордості самим собою, це відмінно стимулює до нових перемог.

Перестаньте скаржитися на долю

Навчіться справлятися зі своїми проблемами самостійно і перестаньте скаржитися на життя своїм друзям. І справа навіть не в тому, що всі думки матеріальні, а в тому, щоб взяти під контроль свої проблеми і cвоє життя. Проаналізувавши як слід ситуацію, ви, можливо, зрозумієте, що вона простіша, ніж вам здалося на перший погляд.

Не шкодуйте про минуле

Що було, те загуло. – Це ще одне правило, яке варто запам’ятати, якщо ви хочете стати щасливою людиною. Зациклюватися на минулому – нерозумно. Навіть якщо в минулому ви втратили якийсь важливий шанс чи зробили щось не так, це ваш досвід, який потрібно цінувати.

І пам’ятайте, що головні перемоги – все одно попереду.

Національна дитяча гаряча лінія “Ла Страда – Україна”

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЛА СТРАДА – УКРАЇНА»

Національна дитяча гаряча лінія збільшує робочий час.

Надає консультації в телефонному та онлайн –режимах в будні дні з 12:00 до 20:00 :

короткий номер 116111 (безкоштовно з мобільних телефонів ), 0800500225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Завантажити (PDF, 374KB)

Завантажити (DOC, 56KB)

“Гарячі лінії” для постраждалих від насильства

ПОВІДОМЛЯЄМО

про роботу спеціалізованих національних «гарячих ліній», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:

  • Урядова «Гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства  15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно). 
  • Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО “Ла Страда-Україна” (цілодобово, анонімно, безкоштовно) 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123з мобільного.
  • Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО “Ла Страда-Україна” 0-800-500-225 зі стаціонарного або 772з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00).

Насильство, його ознаки

Насильство. Його ознаки….

Однією з актуальних проблем, які стоять перед сучасним українським суспільством, є подолання і профілактика будь-яких проявів насильства щодо дітей та молоді. Слід відзначити, що дана проблема лише стає предметом широкого громадського та наукового обговорення в Україні.

Що таке «домашнє насильство», згідно із законом?

Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство – це такі  дії одного члена сім’ї по відношенню до іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного, чи морального страждання.

(Закон «Про попередження насильства в сім‘ї»).

Домашнє насильство це насильство, яке відбувається у сім‘ї по відношенню:

до дружини чи до чоловіка

до неповнолітніх дітей

до престарілих батьків

до немічних та інвалідів

між родичами, або усиновителями 

Домашнє насильство на гендерній основі – це насильство однієї людини по відношенню до іншої на підставі її статевої ознаки. Зокрема насильство над жінкою з боку чоловіка.

За статистикою 95% потерпілих від домашнього насильства складають жінки.

 «Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі», – наголошує Ольга Дунебабіна.

Домашнє насильство може мати форми  фізичного, сексуального, психологічного впливу та примусу.

 

Фізичне насильство – це

нанесення побоїв

тілесних ушкоджень

удушення

ляпаси по обличчю

штовхання

брутальне хватання

використання зброї

позбавлення їжі

спроби залишити жінку одну в небезпечному місці

відмова надати жінці  допомогу, коли  вона хвора або вагітна та ін.

Психологічне  насильство –  це

–                       ігнорування почуттів жінки

–                       образа  переконань, що мають цінність для неї

–                       образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності або походження:  приниження жінки

–                       знущання над домашніми тваринами або їх знищення на очах жінки, з метою причинити їй біль

–                       переслідування жінки через сексуальні зв’язки, які уявив собі чоловік

–                       покарання чоловіком дітей,  при образі на жінку

–                       обмеження свободи дій та пересувань

–                       погрози спричинити фізичну, або економічну шкоду

Сексуальне насильство – це

–                       гнів на ґрунті ревнощів

–                       образа жінки словами “повія”,  “нечепура”, або “фригідна”

–                       примус до   сексуальних зносин з чоловіком та  іншими  людьми проти її волі

–                       примус до хворобливих або садистських статевих зносин та застосування предметів для цієї мети

–                       применшення значення почуттів жінки в сексуальному відношенні

–                       примус жінки до того, щоб вона споглядала статеві зносини, які відбуваються між іншими людьми

–                       застосування загрози насильством для примусу жінки до згоди на сексуальний зв’язок

–                       примус жінки одягатися всупереч її волі згідно з бажанням партнера

Економічне насильство – це

–                       вилучення або обмеження коштів

–                       контроль надходжень та фінансових витрат

 

Чи знаєте ви, що:

– Від домашнього  насильства потерпає більше жінок, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих;

– В США існує біля 1500 притулків для жінок, які зазнали домашнього насильства.  В Україні вже з’явилися жіночі кризові центри. В Києві працює притулок для жінок, які страждають від насильства в сім‘ї. Цей притулок організований за рахунок державних коштів.

– У Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Львові, Рівному, Херсону, Чернівцях  організацією Winrock International спільно з місцевими недержавними організаціями створено центри “Жінка для жінки”. Сюди можуть звертатися жінки, які потерпають від домашнього насильства, та можуть одержати юридичну та психологічну консультацію.

– У Житомирській області, одному районі м. Львова та м. Дніпропетровська діє експериментальна програма, так звана “Блакитна карта”, тобто  спеціальна система реагування міліції на випадки домашнього насильства. 

 

За дослідженнями Інституту соціологічних досліджень НАН України 68% жінок (це, приблизно, 18 млн.) в Україні зазнають знущання в сім‘ї, у тому числі 20% – часто (в основному, це побиття з боку чоловіка).

 

За останні три роки  кількість вбивств, вчинених на підставі домашнього насильства,  зросла  майже втричі. (За даними Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України).

Де можуть допомогти в разі кібербулінгу

Якщо дитина стала свідком булінгу, кібербулінгу, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору. Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію

!ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей – короткий мобільний номер – 772, стаціонарний номер Національної дитячої 0 800 500 2250 800 500 225;

!до Центру соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді – Донецький обласний ЦСССДМ – т.:(0626) 66-49-75;

!Національної поліції України- всеукраїнський телефон 102 та 0-800-50-02-02 
!Центру надання безоплатної правової допомоги”, – У Міністерстві юстиції України пропонують звертатися за юридичною консультацією в єдиний контакт-центр юридичної допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – слід звернутися у Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Щоб протидіяти кібербулінгу й захиститися від нападників в онлайн, у дитини та її батьків є альтернатива: не залишитися сам на сам із проблемою, а звернутися по правову допомогу.

 

Якщо ви:

  • страждаєте від постійних образ в Інтернеті;
  • ваш акаунт зламали та поширили особисті дані;
  • у мережі вас шантажують та погрожують оприлюднити інформацію чи дані, які ви б не хотіли поширювати;
  • вважаєте, що вас несправедливо визнали відповідальним за переслідування когось у мережі;
  • чи ви наразилися на інші небезпеки в Інтернеті та потребуєте юридичної підтримки –

 звертайтеся по правову допомогу за телефонами київської приймальні УГСПЛ (044) 383 95 19, (094) 928 65 19.

 Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.  

Консультації та правова допомога юристів у межах Кампанії проти кібербулінгу – безкоштовна.