Перша педагогічна online рада учителів ліцею

Нові умови сьогодення, перш за все, позначилися на режимі роботи тисяч педагогів, що за час карантину активно набувають умінь працювати з учнями дистанційно; ця робота поширилася й на методичну роботу в колективах закладів загальної середньої освіти.

  У Слов’янському педагогічному ліцеї все частіше учителі проводять уроки online. Учні одноголосно зауважують, що живе спілкування, особистість учителя навчають краще за сотні презентацій і підручників.

   А як же методична діяльність і фахова самоосвіта вчителів? Педагоги ліцею у нових вимогах часу відшукують нові можливості. Цікавим видом спільного професійного розвитку й взаємодії стали вебінари, які колектив відвідує всім складом. А нещодавно в закладі відбулася перша педагогічна рада в режимі online. Обговорювалися нагальні питання, пов’язані із закінченням навчального року, плануванням діяльності ліцею на майбутній, 2020-2021 н.р. Кожен учитель висловився, було прийнято нагальні й важливі для ефективного функціонування закладу рішення. Часу, як і під час очної педради, не вистачило, тож Zoom надав додатковий.

За матеріалами https://karachun.com.ua.

Досвід ліцею з упровадження дистанційного навчання в період карантину

З 01 квітня в області розпочалися on-line вебінари для педагогів регіону з актуальних поблем дистанційного навчання під час карантину. 2 квітня учителі області змогли долучитися до роботи вебінару, проведеного з досвіду роботи нашого ліцею.

Спікер Юрій Іваненко, учитель інформатики Слов’янського педагогічного ліцею, ознайомив учасників із найпопулярнішими системами дистанційного навчання Moodle та Google Classroom, акцентувавши увагу на основних перевагах та недоліках кожної із платформ для впровадження дистанційного навчання під час карантину. Під час роботи були розглянуті основні етапи планування та організації навчання, представлені результати впровадження навчальних занять засобами Google Classroom на прикладі Слов’янського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради Донецької області.

Під час практичної частини проведений майстер-клас щодо реєстрації класів на платформі, створення тем, наповнення їх навчальним матеріалом.

Завдяки аналізу інструментарію платформи педагоги переконалися у важливості системного проведення дистанційного навчання для організації стійкого зворотного зв’язку між учителями та учнями. Вебінар, проведений Юрієм Івановичем зібрав величезну кількість глядачів – 250 осіб, серед яких були всі вчителі нашого ліцею. Вийшов такий собі on-line семінар нашого закладу з проблем дистанційної освіти.

Засідання педагогічної ради ліцею

28 грудня відбулося чергове засідання педагогічної ради ліцею.

Директор Бабенко О.А. запропонувала обговорення проблеми педагогіки партнерства у вигляді обговорення в групах учителів за такими напрямами: 1) реалізація проблеми в ланці «учитель-учень»; 2) реалізація проблеми «учитель-учитель». Директор зауважила, що стан проблеми в межах ланки «учителі-батьки» стане темою окремого обговорення.

Роботу в групах було запроваджено в 5 етапів:

  1. Сутність педагогіки партнерства, її традиції в Україні і європейський досвід.
  2. Стан проблеми в українській освіті за результатами статистичних даних.
  3. Обговорення в групах прийомів і форм педагогіки партнерства за напрямами.
  4. Визначення показників «шкали толерантності» з означених проблем у ліцеї.
  5. Визначення «проблемного кола» й шляхів розв’язання порушеної проблеми.

 

У процесі роботи груп було опрацьовано відповідні розділи Концепції нової української школи, Порадника для вчителя НУШ, актуальних наукових публікацій, де, зокрема, зазначено:

нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Взаємодія батьків, учня, педагога і керівника школи – незамінна для формулювання індивідуальних освітніх траєкторій та втілення їх в індивідуальних навчальних планах кожного учня. Така можливість передбачена новим законом «Про освіту» і буде деталізована у профільному законі “Про повну загальну середню освіту”.

Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Це – критерій, за яким можна оцінювати якість освітнього процесу, а також новий інструментарій навчання менеджменту. Наприклад під час інституційного аудиту школи. Відтак необхідне чітке розуміння природи цього явища і уявлення, як згадану вагу відповідальності краще розподіляти.

Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що:

По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

 

Настанова на партнерство у школі міцно закорінена в національній педагогічній традиції. За системою Василя Сухомлинського, виховання особистості має здійснюватися через тріаду “школа – сім’я – громадськість”.

У своїх працях (зокрема, “Людина неповторна”, “Серце віддаю дітям”) ще в 1960-х роках класик педагогічної думки писав, що дитина – це активний і самодіяльний індивід, який не “вчиться на дорослого”, а живе повноцінним і цікавим життям. Отже, до неї слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

За ближчого розгляду виявляється, що такі ідеї у Сухомлинського виникали тому, що він мав відкритий допитливий розум і мислив резонансно з провідними інтелектуалами світу. У тих, хто мислив вужчими категоріями і орієнтувався на вказівки керівництва, а не на принципи, ідеї вироджувалися в доктринерство. Отже, сенси, які акумулював у своїх працях Сухомлинський, на Батьківщині тривалий час обмежувалися цитуванням.

 

Під час обговорення проблеми в групах висловлювалися думки:

– розподіл функцій вчителя та учня полягає в  організації їхньої співпраці. До функцій вчителя входить ретельно підготувати дитині навчальне завдання, продумати в деталях хід його розв’язання різними групами учнів тощо. Функція учня – на добровільних засадах прийняти запропоновану вчителем задачу як свою і самостійно її розв’язувати. У такому випадку обидва учасники навчання і виховання – вчитель і учень – рівноправні, вони – суб’єкти діяльності. Ніхто ні над ким не вивершується і не застосовує владу. Так реалізується ідея рівності. На жаль, не кожен учитель має достатній запас любові до дітей, але кожен може побудувати навчання так, щоби дитина почувала себе вільною і час від часу забувала, що в класі є наглядач. Цей тип взаємин для навчально-виховного процесу є оптимальним, оскільки з одного боку, він 6 зберігає за вчителем функцію управління, а з іншого – надає учневі можливість діяти самостійно.

 

– змінюються вимоги до вчителя: він сьогодні не ретранслятор, а вчитель – коуч, тренер, фасилітатор. Якщо раніше вчитель лише давав готові відповіді на питання, то нині ця траєкторія змінилась. Сьогодні вчитель допомагає учням сформулювати власні питання, вчить їх правильно ставити й шукати на них відповіді. Вчитель має робити виклики учням, мотивувати їх добиватися більшого, надихати створювати, тобто виконувати роль тьютора (це той, хто допомагає, індивідуально працює, виявляє освітні запити, планує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті, застосовує методи навчання, заснованих на співпраці, активній участі дитини в навчанні).

 

– дуже часто діти сприймають свободу як вседозволеність. Таке сприйняття свободи для дитини не може дати їй нічого корисного. Тому важливо навчити дітей такому слову як «договір». Перевага договору полягає у тому, що його не можна розірвати в односторонньому порядку. У договорі завжди є дві сторони. Через спілкування з батьками, вчителями, вихователями, однолітками ми вчимо дитину домовлятися. Ця навичка надає дитині кращого розуміння того, що є свобода: вона може або конкурувати, або дружити з навколишнім оточенням. Через дружбу її коло свободи не обмежується, а навпаки, розширюється.

Учасниками груп було розглянуто стан реалізації проблеми в європейських країнах:

на означення дефініції поняття «педагогіка партнерства» в англомовних джерелах найчастіше використовується поняття FamilySchool Partnership.

Дослідники Національної агенції вдосконалення шкіл (Agency for School Improvement) узагальнили досвід шведських шкіл і запропонували систему координат, в якій розкриваються різні аспекти партнерства в навчанні. Її утворено осями “індивідуальне – колективне” та “формальні і неформальні (методики та інструменти)”.

В арсеналі формальних практик – індивідуальний план для кожного учня і бесіди, спрямовані на розвиток, зустрічі з батьками, їхню участь у наглядових радах та інформування за допомогою різноманітних цифрових інструментів. Неформальні підходи передбачають діалог, “клімат у школі, що заохочує, довірливі стосунки (на індивідуальному рівні) та навчальні цикли з батьками, виконання батьками ролі саппортера в навчанні і навіть батьківські вечірки та зустрічі у кав’ярні.

 

В Австралії Департамент освіти, працевлаштування і трудових відносин розробив FamilySchool Partnerships Framework. Цей документ – своєрідний путівник для учасників освітнього процесу.

Ось його основні зауваження:

  1. сімейно-шкільні ініціативні групи для планування, організації, впровадження та оцінки партнерства;
  2. шкільні політики та процедури, що дають змогу чітко визначати та застосовувати принципи та практики ефективного партнерства;
  3. мережі підтримки шкільних спільнот, на основі яких відбувається обмін ідеями та найкращими практиками;
  4. періодичне звітування школи перед громадою.

 

Керівник освітнього напряму OECD Андреас Шляйхтер у роботі “Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття” наголошує в руслі проблеми, що серед молоді, яка відчує, що складає частину шкільної громади, набагато більша ймовірність отримати кращі академічні результати й бути більш умотивованими у школі.

 

Під час роботи груп було оприлюднено такі показники рівня толерантності в ланці «учитель-учень»:

  • 45% учнів звертається про допомогу до вчителя лише в разі виникнення проблем.
  • 11%учнів категорично відповіли «ні» на питання «Чи є серед учителів такі, до кого ви звертаєтеся в разі виникнення проблем».
  • Тільки 4% учнів радяться з учителем у разі виникнення особистих проблем.
  • У 47% учнів виникають проблемні ситуації й непорозуміння з учителями.

Серед якостей, притаманних справжньому вчителю, 73% учнів на перше місце поставили любов до дітей, уміння вчителя індивідуально підходити до розвязання їхніх проблем. На друге місце учні поставили такі якості, як доброзичливість, порядність, терпіння вчителя. І тільке третє місце посіли якості «професіоналізм», «почуття гумору».

У процесі обговорення проблеми учасниками було визначено проблеми в формуванні партнерських відносин

з учнями:

  • побудова відносин з позицій старшого і сильного;
  • проблемоцентризм учителя;
  • відсутність стійкого бажання налагоджувати комунікацію з учнями й дослухатися їх проблем;
  • «урівнювання» учнів, невміння бачити таланти й обдарованості кожного;
  • дистанційність спілкування;
  • одностороннє прийняття рішень.

З колегами:

  • відстороненість у розв’язанні проблем іншого;
  • недостатність взаємоповаги у відносинах;
  • недостатність заходів методичного характеру, що розкривали б педагогічний потенціал кожного вчителя;
  • втрата культури спільного відпочинку й дотримання ліцейських традицій.

Запропоновано такі напрями розвязання проблеми педагогічного партнерства в умовах ліцею:

  • Партнерська орієнтація на виконання всіх завдань навчально-виховного процесу.
  • Чітке зобов’язання працювати разом, щоб сприяти заохоченню навчальних досягнень дитини; підтримці колег.
  • Часте спілкування двосторонньої спрямованості з учнями; педагогами.
  • Рівноправність і добровільність виконання двосторонніх зобов’язвнь
  • Формування культури розмаїття і визнання важливості розмаїття у творенні позитивного навчального середовища в ліцеї.
  • Чіткий розподіл ролей, означених спільно і з метою підтримки; фомування вмінь домовлятися. У роботі з учнями цілі визначаються спільно і можуть делегуватися.

Локальний освітній проект EdStream-2019

30 травня педагоги й учні ліцею спільно з педагогами Словянської ЗОШ № 10 започаткували локальний освітній проект «EDSTREAM-2019» – проект, що презентує зміни, які відбуваються у колективах двох освітніх закладів в контексті реформ Нової української школи.

Спільна робота двох успішних у місті колективів є продовженням їхньої співпраці у межах роботи Центру професійного розвитку вчителя, відкритого на базі цих закладів ще 2010 року, численних зустрічей з проблем запровадження в роботу інноваційних технологій, ідей сучасної освітньої реформи. Тож «EDSTREAM-2019» задумано як тривалий проект, що засвідчуватиме й презентуватиме результати наробок педагогів у процесі розбудови Нової української школи. 30 травня в проекті взяло участь понад 70 педагогів ліцею і школи №10, запрошені експерти Підлісний Юрій Іванович, заступник Слов’янського міського голови; Набока Ольга Георгіївна, перший проректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Горелікова Тетяна Володимирівна, директор Слов’янського навчально-методичного центру.

Контролювати STREAM неможливо, та можна вчасно підняти парус!! – таке гасло озвучили ліцеїсти, тож символом заходу став символічний парус, що допоможе педагогам утриматися й скерувати свої заклади в потоці змін.

У процесі роботи «EDSTREAM-2019» робота велася в десяти освітніх локаціях, спікери яких представляли кожний освітній заклад. Ліцей презентував роботу в п’яти локаціях:

 

Лідерів ліцейського самоврядування – десятикласників Кирилюка Дмитра, Нікітіної Катерини, Ульянової Лани, Паршикова Анатолія, Валковського Максима – з медійним проектом «Ми різні, але ми разом!».

Ліцей, мабуть, чи не єдиний заклад у місті, що активно залучає учнів не тільки до співуправління, але й до спільного розв’язання освітніх проблем, створення інноваційного освітнього середовища за допомогою учнів.

Медійний проект «Ми різні, але ми разом!» – спроба ліцеїстів поглянути на сучасну освіту й освітян зсередини, порушити питання, що сьогодні найбільше хвилюють педагогів і учнів. У процесі роботи учасниками були розглянуті питання «Чи поділяєте ви думку, що в сучасному освітньому закладі вчитель відходить на другий план?» «Чого не можуть навчити комп’ютер, Інтернет та інформаційні технології?» «Чи не вважаєте ви, що сучасна система ЗНО позбавляє дитину індивідуальності?» «Чи не здається вам, що шкільна програма перевантажена «непотрібними» предметами?» «Чи не втратить реформована за європейськими принципами школа традиції й принципи навчання національної освіти?» тощо.

Наймолодшою учасницею «EDSTREAM-2019» стала учениця ліцею, дев’ятикласниця Кулєшова Наталія, що стала спікером локації «Анімаційний дизайн: зробимо урок по-новому», де разом зі своїм наставником, учителем інформатики Юрієм Іваненком представила розроблений пізнавальний навчальний анімаційний матеріал, що може стати в нагоді кожному вчителю школи.

Наталія спеціально для учасників проекту створила анімаційний ролик «EDSTREAM-2019» у числах».

Локацію «Майстерня талановитих» представила вчитель трудового навчання Олена Шаповалова, яка презентувала учасникам нові технології роботи з папером, навчала інтегрувати елементи прикладного мистецтва в процес викладання будь-якого предмету! У процесі роботи локації учасники в нестандартній формі встигли обговорити актуальні проблеми викладання технологій у сучасній старшій школі й виростити педагогічне курча, яке стало своєрідним символом розбудови Нової української школи.

«Як зробити дитину активною?» – це питання переросло у твердження під час роботи локації спікера Клименко Олени, учителя громадянської освіти, яка заохотила присутніх до участі в багатьох суспільно корисних проектах і заходіх, які вчитель активно запроваджує в практику роботи Слов’янського педагогічного ліцею. Так, було презентовано Міжнародний проект «СХІД сортує», до участі в якому залучений увесь колектив ліцею, тренінгову роботу з учнями в межах всеукраїнського проекту «Європа починається з тебе». Крім того, учасники локації долучилися до інтелектуальної антикорупційної гри в рамках національного проекту «ВзаємоДія».

Ольга Бойко, учитель інформатики ліцею, стала спікером локації «Створення збагаченого освітнього простору», учасники якої відшукали відповіді на питання «Як збагатити освітній простір?» «Як, не докладаючи зусиль, підготувати цікавий урок?» «Як бути “в темі” щодо сучасних форм і методів візуалізації?» «Що таке відбір, структурування і оформлення навчального матеріалу у візуальний образ?» Про це та багато іншого учасники дізналися під час демонстрації он-лайн сервісів для створення візуалізації навчального матеріалу.

Підсумком проекту «EDSTREAM-2019» став відеоролик, створений у рамках медійного проекту старшокласників ліцею «Ми різні, але ми разом». Учасники дійшли думки, що така нестандартна форма педагогічного спілкування освітян-однодумців є ефективним чинником співрозвитку колективів закладів освіти, своєрідним річним звітом перед громадою міста про досягнення шкіл упродовж навчального року.

IV КОНГРЕС ОСВІТЯН ДОНЕЧЧИНИ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ДОНЕЧЧИНИ: ОСВІТА ДЛЯ ЖИТТЯ»

Кластер № 7.  Електронні інструменти сучасного уроку. (Автор – Самохвалова Л.В.)

Кластер № 6.  STEАM-освіта. (Автор – Бойко О.А.)

Кластер № 4.  Освітні проекти соціально-гуманітарного спрямування. (Автор – Матюшина Л.В.)

Кластер № 2.  Компетентнісне навчання. (Автор – Бабенко О.А., директор ліцею, кандидат педагогічних наук)

Нестандартна педагогічна рада «Нова українська школа»

До Дня науки в ліцеї було проведено нестандартну педагогічну раду «Нова українська школа»: освітній квест, у процесі проведення якої педагоги обговорювали важливі в контексті сучасних освітніх реформ проблеми:

  1. Партнерська взаємодія педагогів: це можливо!
  2. Як оцінювати учнів, щоб надихати?
  3. Ефективний конструктор ліцейського уроку
  4. Збільшуємо кредит довіри між учителями й батьками.

Такі питання були обрані як найактуальніші з-поміж усіх, що викладені на сайтах та форумах освітян, а також за результатами проведеної нещодавно в Слов’янську регіональної (не)конференції Міжнародного вчительського руху MiniEdcampSloviansk.

Учасники всіх груп (локацій) заздалегідь обмірковували усі запропоновані проблеми.

Освітній квест мав кілька етапів і відбувався з планом:

  1. «Розмова під каву»: кожний учасник квесту мав змогу висловити думки по кожній обговорюваній проблемі, вільно переходячи від локації до локації. Обрані в локаціях модератори записували думки з метою подальшого обговорення й ухвалення резюме.
  2. Робота в локаціях: учасники груп обговорювали проблеми, створювали ментальні карти, стислі резюме обговорень, окреслюючи шляхи розв’язання освітніх проблем у межах ліцею.
  3. Виступи спікерів: представники кожної з 4-х груп презентували резюме роботи локацій.

Так, з проблеми «Партнерська взаємодія педагогів: це можливо!» виступили Калмикова М.В., Шашкіна О.М., які озвучили такі тези:

  • Здатність до партнерської діяльності має бути невід’ємною складовою професійної компетентності вчителя;
  • Учитель має позбутися думки «мій предмет – найголовніший з-поміж усіх»;
  • Людиноцентризм в осередку педагогів – запорука загального успіху;
  • Інтегроване навчання – це прояв ефективної взаємодії педагогів;
  • Робота з обдарованими учнями потребує колективних підходів і ухвалення рішень.

З проблеми «Як оцінювати учнів, щоб надихати?» виступила Омельченко О.М. з тезами:

  • Урахування середнього балу атестату при вступі до ВНЗ нівелює підхід до 12-бального оцінювання як до інструменту об’єктивного вимірювання.
  • Оцінка має передусім заохочувати, а не карати.
  • Кожну виставлену оцінку педагог має аргументовано пояснювати учневі, маючи на меті формування довірчих стосунків з дитиною.

З проблеми «Ефективний конструктор ліцейського уроку» виступили Падалка Р.М., Самохвалова Л.В., які ґрунтовно розкрили сутність інтегрованого й перевернутого навчання, зосередивши увагу як на його перевагах, так і недоліках:

  • Сучасний учитель – передусім т’ютор, фасилітатор!
  • Могутнім засобом розвитку вміння вчитися самостійно, учитися впродовж життя є перевернуте навчання.
  • Усі новації слід запроваджувати помірно, виробляючи свій власний підхід до впроваджуваної форми роботи.

З проблеми «Збільшуємо кредит довіри між учителями й батьками» виступили Бойко О.А., Колесніченко О.А. з тезами:

  • Запорука успіху стосунків з батьками – це партнерство, це однодумці, а не опоненти, тим паче, не вороги!
  • Ефективні форми роботи класного керівника з батьками сьогодні – нетрадиційні (у тому числі спілкування в соцмережах). Слід відходити від батьківських зборів як «розбору польотів» учнів і обговорення неуспішності навчання.
  • У ліцеї необхідно створити «кімнату довіри» як місце спілкування «не в коридорі», «не в учительській» і «не на килимі в директора»!

А що думаєте з цього приводу ви, наші шановні відвідувачі сайту? Скористуйтеся можливостями зворотного зв’язку!