Протидія насильству

МІЙ ПЛАН БЕЗПЕКИ

  • Заховай в безпечному місці або завжди май при собі копії документів(паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), певну суму грошей, номери телефонів, одяг та ліки;
  • Заздалегідь виріши які саме цінні речі (ювелірні вироби і т.д.) ти візьмеш з собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу;
  • Знищи всі папери, які можуть підказати кривднику визначити місце твого перебування (конверти, записники, електронну переписку тощо);
  • Намагайся уникати будь-яких суперечок, що можуть відбуватися в кімнаті, де є ріжучі чи гості предмети. Якщо суперечки не уникнути – намагайся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було б легко з неї вийти. Намагайтесь триматися ближче до виходу.
  • Попередь про небезпеку сусідів та правоохоронні органи за номером 102. Також звернися до дільничного інспектора.
  • Заздалегідь домовся з друзями чи родичами про можливість надати тобі тимчасовий притулок у разі небезпеки. Важливо, щоб це були ті люди, у яких кривдник одразу не знайде тебе і які зможуть тебе захистити.

Я – СВІДОК: ЩО РОБИТИ

Чуєте як через стінку квартири доносяться грюкіт, образи, нецензурна лайку й крики про допомогу? Гуляєте на вулиці та бачите, як мати з усієї сили б’є свою дитину? Помічаєте, що старенька з сусіднього під’їзду просить у людей їжу, бо син забирає та пропиває пенсію. Що це – внутрішні сімейні справи? Чи це ситуація, яка потребує вашого втручання?

Ви – свідок домашнього насильства. Звичайно, кожна людина сама обирає, як їй поводитись у тій чи іншій ситуації. Вона може вирішити, що нічого серйозного не відбудеться. Може зробити вигляд, що нічого не бачить і не чує. Може пройти повз, сподіваючись, що хтось інший допоможе. Або може спробувати припинити коло насильства та допомогти постраждалим.

Це складний моральний вибір. Адже рішення діяти може спричинити вам певні незручності: вас опитають працівники поліції та складуть відповідні документи; вам може бути потрібно прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; до вас може вороже ставитись особа, яка вчинила акт насильства або її родичі.

І все ж – саме небайдужість до постраждалих осіб, включаючи дітей, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя: коли людина зазнає домашнього насильства, часто вона фізично не має змоги постояти за себе або через стрес усвідомити, що трапилось та що їй слід робити у цій ситуації.

Отже, ось деякі поради стосовно того, що Ви можете зробити, якщо станете свідком домашнього насильства.

  1. ОЦІНІТЬ СИТУАЦІЮ.

Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне? Постраждала особа – дитина або доросла людина? Чи припустиме втручання державних органів через деякий час, або воно потрібне негайно? У якому стані перебуває постраждала особа? Як поводиться кривдник? Ви один/одна, у компанії з дорослими людьми або з вами є діти? Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

  1. ВИКЛИЧТЕ ПОЛІЦІЮ.

Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102, номером вашого безпосереднього відділу або відділення поліції (конкретний номер за посиланням www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html), а за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-50-02-02 вам нададуть кваліфіковану допомогу та вкажуть на подальші дії в тій чи іншій ситуації.

  1. МЕДИЧНА ДОПОМОГА.

Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу) – викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103.

  1. ЗАФІКСУЙТЕ ПОБАЧЕНЕ.

Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

  1. ПОВІДОМТЕ ДО ВІДПОВІДНИХ ОРГАНІВ.

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) – безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України)

  1. ЗА ДОПОМОГОЮ.

Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (з мобільного) – безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України). Кожна постраждала має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги. Коли безпосередньої загрози життю або здоров’ю постраждалої особи немає, Ви можете також порекомендувати їй звернутись до таких органів та установ(ст. 6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству») Проте важливо пам’ятати, що такі послуги та допомогу людина може отримати лише за її власним бажанням.

  1. ПРОЯВІТЬ НЕБАЙДУЖІСТЬ.

Будьте готовими, що постраждала не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.

 

КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ

  • ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ (ПОЛІЦІЯ).

Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Правоохоронці можуть, зокрема, винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних надавачів послуг, а також скерувати вас (разом із дітьми) до убезпеченого притулку для постраждалих осіб.

  • МЕДИЧНІ УСТАНОВИ.

Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів.

  • ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ | УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА (КООРДИНАТОР) З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ.

Тут приймуть заяву про вчинення у Вашій сім’ї насильства та та скерують вас для отримання необхідної допомоги.

  • ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ.

У центрі соціальних служб ви зможете отримати необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. Якщо через загрозу насильства вам немає де жити, то можуть допомогти вирішити питання з місцем перебування (наприклад, скерують до притулку для постраждалих від домашнього насильства).

  • СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ.

Якщо у вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба втрутиться у ситуацію та захистить права дітей.

  • СУД.

Залежно від ступеню тяжкості насильства суд, зокрема, може до півроку обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також скерувати його до проходження спеціальної програми, спрямованої на змінення його поведінки в сім’ї.

  • ЦЕНТР БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ.

Особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно.

 

МОЇ ПРАВА

Відповідно до статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на:

  • ДІЄВИЙ, ЕФЕКТИВНИЙ ТА НЕВІДКЛАДНИЙ ЗАХИСТ В УСІХ ВИПАДКАХ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НЕДОПУЩЕННЯ ПОВТОРНИХ ВИПАДКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА.
  • ОТРИМАННЯ ПОВНОЇ ТА ВИЧЕРПНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПРО СВОЇ ПРАВА І СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, МЕДИЧНУ, СОЦІАЛЬНУ, ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ, ЯКИМИ ВОНА МОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ.
  • БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, МЕДИЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ ПОТРЕБ.
  • БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ У ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ “ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ”.
  • ПОВАГУ ДО ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ, УВАЖНЕ ТА ГУМАННЕ СТАВЛЕННЯ З БОКУ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.
  • КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОГО ХАРАКТЕРУ, ЯКА СТАЛА ВІДОМА СУБ’ЄКТАМ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ПІД ЧАС РОБОТИ З ПОСТРАЖДАЛОЮ ОСОБОЮ, ТА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ.
  • ВИБІР СПЕЦІАЛІСТА ЗА СТАТТЮ (ЗА МОЖЛИВОСТІ).
  • ВІДШКОДУВАННЯ КРИВДНИКАМИ ЗАВДАНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗБИТКІВ І ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ФІЗИЧНОМУ ТА ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю, У ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ ЗАКОНОДАВСТВОМ.
  • ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ І СУДУ З МЕТОЮ ПРИТЯГНЕННЯ КРИВДНИКІВ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ЗАСТОСУВАННЯ ДО НИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ.
  • СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСТАТОЧНІ РІШЕННЯ СУДУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОЗГЛЯДОМ ФАКТУ ВЧИНЕННЯ СТОСОВНО НЕЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ З ІЗОЛЯЦІЄЮ КРИВДНИКА АБО ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯМ.
  • ІНШІ ПРАВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, А ТАКОЖ МІЖНАРОДНИМИ ДОГОВОРАМИ, ЗГОДУ НА ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЯКИХ НАДАНО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ.

 

 

МИ – за дитинство без насильства!

ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ПРОТИ ВАС ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬСТВО

Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Проте експерти говорять про його наступні різновиди.

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. Примус до сексу з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту також вважаються виявом сексуального насильства.

Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства.

Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.

Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.

Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.

ЯК БЕЗПЕЧНО ПІТИ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.

Якщо у вас не має можливості розповісти про насильство знайомим, то ви завжди можете звернутися на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер) з будь-якого телефону по всій території України. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Тут вам порадять, що робити у вашій конкретній ситуації в конкретний момент. Якщо насильство відбувається безпосередньо в момент дзвінка, вас одразу перемкнуть на поліцію.

У деяких містах України можна також зателефонувати до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Їхні контакти:

Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги

м. Краматорськ та Дружківка 099 366 63 48 063 340 86 51  
м. Слов’янськ, Святогірськ, Лиман та Слов’янський район, Олександрівський район 099 366 63 29 093 379 20 91
           

Існують й інші телефони допомоги, куди ви можете подзвонити. Але пам’ятайте: якщо ви шукаєте подібну інформацію вдома, то після цього слід видалити історію переглядів у інтернеті.

Продумайте свій план дій: підготуєте сумку з необхідними речами, документами (паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), грошима, ювелірними виробами, які можна продати в разі необхідності, ліками. Вивчіть на пам’ять телефони відповідних служб та ваших довірених осіб на випадок, якщо ви залишитесь без свого телефона.

Спробуйте знайти місце, де б ви могли сховатись. Пам’ятайте, що головне правило надійної схованки – це таємність. Людина, яка здійснює домашнє насильство, не повинна знайти вас там, а знайомі, які зголосилися допомогти, повинні мати змогу захистити вас.

Перед тим як піти від людини, що завдає вам шкоди, слід видалити все електронне листування, історію переглядів в інтернеті та знищити будь-які паперові нотатки, які можуть допомогти знайти вас.

Також потрібно поскаржитись на домашнє насильство в поліцію. Можна зателефонувати на 102 або залишити заяву у дільничного інспектора.

Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу вас може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.

Письмова заява подається на ім’я начальника державного правоохоронного органу. В ній коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви. Письмова заява може бути надіслана як цінний лист із повідомленням про доставку чи подана особисто, але обов’язково на копії, яку ви залишаєте у себе, повинен стояти вхідний номер та дата отримання вашої заяви правоохоронним органом.

Можна також самостійно звернутися для проходження платної судово-медичної експертизи.  Після того як поліція оформить ваші документи, вас можуть прихистити у притулку, які вже зараз є майже в кожному місті, а згодом їхня кількість має зрости, як це передбачено новим законодавством із протидії насильству.

У притулку жінка з дітьми може проживати безкоштовно протягом трьох місяців, готувати документи на розлучення, отримати психологічну та юридичну допомогу.

Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.

Ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначено способу його участі у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд має право вирішити, що побачення з дітьми може відбуватися лише в присутності третіх осіб, зокрема психолога, соціального працівника тощо.

За новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.

  • Безоплатна правова допомога– правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.

 

  • Безоплатна первинна правова допомога, суб’єктами права на яку є усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, включає такі види правових послуг, як надання правової інформації;  консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. ü Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Система надання безоплатної правової допомоги в Україні – це мережа із 535 точок доступу до правових послуг: 23 регіональних, 84 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 428 бюро правової допомоги у всіх регіонах України.

Єдиний номер контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях

Тимчасова адреса: вул. Зелинського, 27а, м. Маріуполь, 87548, Донецька область, Україна
Адреса: проспект Соборний, 77, 8 поверх, м. Запоріжжя, 69002, Україна

Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Краматорськ, вул. Академічна, 20;

тел.: 099 266 91 62; 066 368 00 63.

Слов’янське бюро правової допомоги Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Слов’янськ, вул. Університетська, 47; тел. 066 711 26 13:

Отримати правову допомогу: м. Слов`янськ, Донецька область
вул. Університетська, 28

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 6764
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

пн – пт з 9:00 до 18:00

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАСИЛЛЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ РАПТОВО

Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.

Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це! Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх. Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.

Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години. Тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Наприклад, ви можете покинути житло, якщо маєте таку можливість, або можете вжити заходів, щоб не допустити кривдника до житла.

За законом кривдника у триденний термін мають взяти на профілактичний облік. Тобто заповнити спеціальну картку обліку про скоєння злочину і надіслати її до управління в справах сім’ї та молоді, а також до служби справ неповнолітніх. Зняття з обліку можливе, лише якщо протягом року від останнього вчинку дії насильства випадок не повторився.

Якщо кривдник уже перебуває на обліку, то йому виноситься захисний припис, відповідно до якого йому буде заборонено: чинити акти насильства в сім’ї, розшукувати жертву; отримувати інформацію про місцеперебування жертви; відвідувати або вести телефонні розмови з жертвою. Обмеження встановлюються на термін до 90 діб з моменту винесення захисного припису.

У разі вчинення щодо вас сексуального насильства зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.

 

Міжнародний день толерантності

16 ЛИСТОПАДА — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ (ТЕРПИМОСТІ).
Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.
У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.
Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.
У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.
Обовязково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей. Ратифікація документів та створення законодавства це тільки перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.
Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя. Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути не просто «такими як всі», а поважати інших, вміти висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.
Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.
Як що в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.
Поділись з друзями, їм варто про це знати.

Квест-подорож ліцеїстів до Верховної Ради України

Як провести захопливий урок для сучасних дітей? Як звичайний навчальний процес у школі зробити простором творчості, розвитку креативної особистості учня, спроможного до нестандартних, але ефективних рішень? Адже сучасний соціум, постійно занурюючи людину у вирій професійних і життєвих колізій, ставить перед молоддю безліч завдань різної складності. Нині зацікавити та мотивувати до отримання знань сучасне юнацтво досить складно. Тож і навчальний процес має відповідати вимогам часу, його потрібно підлаштовувати під індивідуальний підхід, цінуючи індивідуальність кожної дитини. Як створити цікавий і нестандартний урок не з чуток знають у Слов’янському педагогічному ліцеї.
Так, днями, учителі ліцею запропонували своїм вихованцям виїзне засідання гуртка, де надали учням можливість активно долучитися до самостійного опанування певними знаннями (теми), опрацьовуючи навчальний матеріал у нестандартний спосіб. Керівник гуртків «Юний миротворець» та «Юний турист», практичний психолог ліцею Твердохліб Майя Юріївна та вчитель «Громадянська освіта» Клименко Олена Вікторівна перетворили для ліцеїстів 10-11 класів Слов’янського педагогічного ліцею звичайну подорож на захоплюючий квест, а стандартний урок – не на нудну лекцію, а на інтерактивне занурення (майстер-клас) з елементами імітаційної гри. Спочатку екскурсійний скрипт заглибив учнів в атмосферу історії державотворення. Потім, крокуючи кулуарами будинку Верховної Ради України, ліцеїсти мали змогу не просто відчути, а й власноруч доторкнутися до історії та сьогодення українського парламентаризму. Надихнутися енергетикою відкритих до експонування парламентських реліквій та постійно діючих виставок, що розповідають про основні віхи історії українського законотворення.
Далі, аби більше дізнатися про роботу Єдиного законодавчого органу нашої держави, зрозуміти політичну кухню українського парламенту за всю історію Незалежності та відчути на собі – як це – бути народними депутатами України, старшокласники завітали до Освітнього Центру Верховної Ради України. У мультимедійному просторі Освітнього Центру ВР молоді люди в цікавій формі більш детально дізналися про функції зовнішніх інформаційних ресурсів ВР України, зокрема роботу вебсайту, Програми USAID РАДА. Про нюанси роботи народних депутатів України в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах) відповідно до порядку денного Другої сесії Верховної Ради України ІХ скликання. Учні цікавилися всім: як приймаються законопроекти, як відбуваються пленарні засідання, та відбувається планування, порядок розгляду питань, роботу погоджувальних рад, розгляд питань порядку денного, самі парламентські слухання та ще багато цікавого та пізнавального. Але найцікавішим і найзахоплюючим апгрейдом для молоді виявилося стати, на деякий час, народним депутатом, опрацювати справжній законопроект та ухвалити закон прямо в українському парламенті. І це стало реальністю для школярів. Ми пишаємося кмітливістю та завзяттям наших ліцеїстів у виконанні поставленого перед ними завдання, щодо відновлення послідовності етапів законодавчого процесу, адже їм знадобилося всього декілька хвилин, щоб безпомилково скласти їх у правильному порядку. У дискусії та дебатах час промайнув дуже швидко. Сподіваємося, що день, проведений у стінах Верховної Ради, надихнув ліцеїстів та вкотре переконав, що наполегливі та цілеспрямовані учні можуть ВСЕ і навіть трошки більше!

Протидія булінгу

БУЛІНГ (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

  • він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
  • в ситуації завжди беруть участь три сторони:той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
  • він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
  • може виникати спонтанно,коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
  • він може повторюватисябагато разів.

ЯКИМ БУВАЄ БУЛІНГ?

    Цькування може мати різні форми:

  • Фізичний булінг(штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
  • Вербальне цькування(обзивання чи глузування).
  • Булінг стосунків(relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
  • КІБЕРБУЛІНГ(приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

    Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

    Інтернет додає булінгу таких ознак:

  • цілодобове втручання вособисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
  • блискавичність поширенняінформації;
  • можливість анонімного переслідування.

     Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року 67% українських дітей віком від 11 до 17 років були жертвами, кривдниками або свідками булінгу. 

    Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна входить в першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за його поширеністю серед 11-15-річних школярів.

 

Завантажити (DOC, 24KB)

Завантажити (DOC, 22KB)

 

 

Науково-практичний семінар спільного українсько-німецького проекту «Подолання психотравми та профілактика ПТСР у дітей та підлітків: заради майбутнього України»

18-19 жовтня в м. Київ відбувся заключний науково-практичний семінар спільного українсько-німецького проекту «Подолання психотравми та профілактика ПТСР у дітей та підлітків: заради майбутнього України»!

Цей проект було реалізовано завдяки Німецько-українсько-білоруському товариству «ЄВРОПА БЕЗ КОРДОНІВ» Всеукраїнській громадській організації «АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА АСОЦІАЦІЯ». За підтримки: Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини та партнерам проекту:

  • Інститут соціальної та політичної психології НАПН України;
  • stART international e.V.;
  • Громадська організація «Цей світ для тебе»;
  • Соціально-психологічна служба відділу освіти м. Слов’янська;
  • Реабілітаційний центр Святого Павла, Одеса;
  • Центр психосоціальної реабілітації Національного університету «Києво-Могилянська Академія»;
  • Громадська організація «За право на життя».

Серед учасників проекту була й представник Соціально-психологічної служби відділу освіти м. Слов’янська, практичний психолог Слов’янського педагогічного ліцею Твердохліб Майя Юріївна. Вона активно долучилася до роботи науково-практичного семінару, стала активним учасником дебатів круглого столу «ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МЕТОДІВ АРТ-ТЕРАПІЇ І ПЕДАГОГІЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ» й майстер-класів О.Львова (голова секції арт-психотерапії Української спілки психоте- рапевтів, психолог відділення кризових станів) і Н.Жабко (навчаючий ко-терапевт Української спілки психотерапевтів (психодрами)) (м.Львів) «Барви звуку та ритму (Музикотерапія, музична психодрама – знайомство з методом д-ра Дж. Морено)» та Т.Новікової (арт-терапевт, член ВГО «Арт-терапевтична асоціація», пси- холог Волонтерської психологічної служби ГО «Реабілітаційний центр Святого Павла») і О. Ігнатович  (арт-терапевт, член ВГО «Арт-терапевтична асоціа- ція», психолог Волонтерської психологічної служби ГО «Реабілітаційний центр Святого Павла») (м.Одеса) «Використання сенсорних матеріалів в арт-терапевтичній роботі з дітьми, що постраждали від травматичних подій».

Сприяння життєстійкості громад в Україні – семінар з пілотування проекту (м.Київ)

28 – 29 вересня 2018 р. у м. Київ відбувся семінар з пілотування проекту Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) спільно з Регіональним Центром з протидії насильству, травмі та суїциду (м.Осло, округ Акерсхус, Норвегія, RVTS East) , Центром психосоціальної реабілітації НаУКМА, ГО «Слова допомагають» «Сприяння життєстійкості громад в Україні».

Учасниками семінару стали психологи, соціальні працівники, сімейні лікарі, представники міністерств та місцевих адміністрацій – мм. Києва, Покровська, Слов’янська, Попасної – НаУКМА, норвезькі партнери, команди Центрів психосоціальної реабілітації (45 осіб).

До роботи семінару спільного українсько-норвезького проекту, розробки моделі надання послуг у сфері охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки постраждалих від наслідків збройного конфлікту в Україні та інших психотравматичних подій активно долучилася і практичний психолог Слов’янського педагогічного ліцею – Твердохліб Майя Юріївна.

Використання вчителям початкових класів елементів арт-терапії в роботі  з учнями початкової школи

В рамках співпраці українсько-німецького проекту «Арт терапія для травмованих війною дітей», започатковано постійнодіючий міський тренінг для вчителів початкових класів: «Використання вчителям початкових класів елементів арт-терапії в роботі  з учнями початкової школи».

Ліцеїсти приймають участь у Всеукраїнській тренінговій програмі

В рамках  проекту “Подолання психотравми та профілактика ПСТР у дітей та підлітків заради майбутнього України” ліцеїсти активно долучаються до тренінгової програми, одним з напрямків якої є «Арт терапія для травмованих війною дітей», зокрема «Життя навколо нас – прекрасне!».