Міжнародний день толерантності

16 ЛИСТОПАДА — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ (ТЕРПИМОСТІ).
Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.
У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.
Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.
У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.
Обовязково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей. Ратифікація документів та створення законодавства це тільки перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.
Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя. Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути не просто «такими як всі», а поважати інших, вміти висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.
Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.
Як що в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.
Поділись з друзями, їм варто про це знати.

Квест-подорож ліцеїстів до Верховної Ради України

Як провести захопливий урок для сучасних дітей? Як звичайний навчальний процес у школі зробити простором творчості, розвитку креативної особистості учня, спроможного до нестандартних, але ефективних рішень? Адже сучасний соціум, постійно занурюючи людину у вирій професійних і життєвих колізій, ставить перед молоддю безліч завдань різної складності. Нині зацікавити та мотивувати до отримання знань сучасне юнацтво досить складно. Тож і навчальний процес має відповідати вимогам часу, його потрібно підлаштовувати під індивідуальний підхід, цінуючи індивідуальність кожної дитини. Як створити цікавий і нестандартний урок не з чуток знають у Слов’янському педагогічному ліцеї.
Так, днями, учителі ліцею запропонували своїм вихованцям виїзне засідання гуртка, де надали учням можливість активно долучитися до самостійного опанування певними знаннями (теми), опрацьовуючи навчальний матеріал у нестандартний спосіб. Керівник гуртків «Юний миротворець» та «Юний турист», практичний психолог ліцею Твердохліб Майя Юріївна та вчитель «Громадянська освіта» Клименко Олена Вікторівна перетворили для ліцеїстів 10-11 класів Слов’янського педагогічного ліцею звичайну подорож на захоплюючий квест, а стандартний урок – не на нудну лекцію, а на інтерактивне занурення (майстер-клас) з елементами імітаційної гри. Спочатку екскурсійний скрипт заглибив учнів в атмосферу історії державотворення. Потім, крокуючи кулуарами будинку Верховної Ради України, ліцеїсти мали змогу не просто відчути, а й власноруч доторкнутися до історії та сьогодення українського парламентаризму. Надихнутися енергетикою відкритих до експонування парламентських реліквій та постійно діючих виставок, що розповідають про основні віхи історії українського законотворення.
Далі, аби більше дізнатися про роботу Єдиного законодавчого органу нашої держави, зрозуміти політичну кухню українського парламенту за всю історію Незалежності та відчути на собі – як це – бути народними депутатами України, старшокласники завітали до Освітнього Центру Верховної Ради України. У мультимедійному просторі Освітнього Центру ВР молоді люди в цікавій формі більш детально дізналися про функції зовнішніх інформаційних ресурсів ВР України, зокрема роботу вебсайту, Програми USAID РАДА. Про нюанси роботи народних депутатів України в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах) відповідно до порядку денного Другої сесії Верховної Ради України ІХ скликання. Учні цікавилися всім: як приймаються законопроекти, як відбуваються пленарні засідання, та відбувається планування, порядок розгляду питань, роботу погоджувальних рад, розгляд питань порядку денного, самі парламентські слухання та ще багато цікавого та пізнавального. Але найцікавішим і найзахоплюючим апгрейдом для молоді виявилося стати, на деякий час, народним депутатом, опрацювати справжній законопроект та ухвалити закон прямо в українському парламенті. І це стало реальністю для школярів. Ми пишаємося кмітливістю та завзяттям наших ліцеїстів у виконанні поставленого перед ними завдання, щодо відновлення послідовності етапів законодавчого процесу, адже їм знадобилося всього декілька хвилин, щоб безпомилково скласти їх у правильному порядку. У дискусії та дебатах час промайнув дуже швидко. Сподіваємося, що день, проведений у стінах Верховної Ради, надихнув ліцеїстів та вкотре переконав, що наполегливі та цілеспрямовані учні можуть ВСЕ і навіть трошки більше!

Протидія булінгу

БУЛІНГ (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

  • він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
  • в ситуації завжди беруть участь три сторони:той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
  • він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
  • може виникати спонтанно,коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
  • він може повторюватисябагато разів.

ЯКИМ БУВАЄ БУЛІНГ?

    Цькування може мати різні форми:

  • Фізичний булінг(штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
  • Вербальне цькування(обзивання чи глузування).
  • Булінг стосунків(relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
  • КІБЕРБУЛІНГ(приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

    Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

    Інтернет додає булінгу таких ознак:

  • цілодобове втручання вособисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
  • блискавичність поширенняінформації;
  • можливість анонімного переслідування.

     Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року 67% українських дітей віком від 11 до 17 років були жертвами, кривдниками або свідками булінгу. 

    Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна входить в першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за його поширеністю серед 11-15-річних школярів.

 

Завантажити (DOC, 24KB)

Завантажити (DOC, 22KB)

 

 

Науково-практичний семінар спільного українсько-німецького проекту «Подолання психотравми та профілактика ПТСР у дітей та підлітків: заради майбутнього України»

18-19 жовтня в м. Київ відбувся заключний науково-практичний семінар спільного українсько-німецького проекту «Подолання психотравми та профілактика ПТСР у дітей та підлітків: заради майбутнього України»!

Цей проект було реалізовано завдяки Німецько-українсько-білоруському товариству «ЄВРОПА БЕЗ КОРДОНІВ» Всеукраїнській громадській організації «АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА АСОЦІАЦІЯ». За підтримки: Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини та партнерам проекту:

  • Інститут соціальної та політичної психології НАПН України;
  • stART international e.V.;
  • Громадська організація «Цей світ для тебе»;
  • Соціально-психологічна служба відділу освіти м. Слов’янська;
  • Реабілітаційний центр Святого Павла, Одеса;
  • Центр психосоціальної реабілітації Національного університету «Києво-Могилянська Академія»;
  • Громадська організація «За право на життя».

Серед учасників проекту була й представник Соціально-психологічної служби відділу освіти м. Слов’янська, практичний психолог Слов’янського педагогічного ліцею Твердохліб Майя Юріївна. Вона активно долучилася до роботи науково-практичного семінару, стала активним учасником дебатів круглого столу «ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МЕТОДІВ АРТ-ТЕРАПІЇ І ПЕДАГОГІЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ» й майстер-класів О.Львова (голова секції арт-психотерапії Української спілки психоте- рапевтів, психолог відділення кризових станів) і Н.Жабко (навчаючий ко-терапевт Української спілки психотерапевтів (психодрами)) (м.Львів) «Барви звуку та ритму (Музикотерапія, музична психодрама – знайомство з методом д-ра Дж. Морено)» та Т.Новікової (арт-терапевт, член ВГО «Арт-терапевтична асоціація», пси- холог Волонтерської психологічної служби ГО «Реабілітаційний центр Святого Павла») і О. Ігнатович  (арт-терапевт, член ВГО «Арт-терапевтична асоціа- ція», психолог Волонтерської психологічної служби ГО «Реабілітаційний центр Святого Павла») (м.Одеса) «Використання сенсорних матеріалів в арт-терапевтичній роботі з дітьми, що постраждали від травматичних подій».

Сприяння життєстійкості громад в Україні – семінар з пілотування проекту (м.Київ)

28 – 29 вересня 2018 р. у м. Київ відбувся семінар з пілотування проекту Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) спільно з Регіональним Центром з протидії насильству, травмі та суїциду (м.Осло, округ Акерсхус, Норвегія, RVTS East) , Центром психосоціальної реабілітації НаУКМА, ГО «Слова допомагають» «Сприяння життєстійкості громад в Україні».

Учасниками семінару стали психологи, соціальні працівники, сімейні лікарі, представники міністерств та місцевих адміністрацій – мм. Києва, Покровська, Слов’янська, Попасної – НаУКМА, норвезькі партнери, команди Центрів психосоціальної реабілітації (45 осіб).

До роботи семінару спільного українсько-норвезького проекту, розробки моделі надання послуг у сфері охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки постраждалих від наслідків збройного конфлікту в Україні та інших психотравматичних подій активно долучилася і практичний психолог Слов’янського педагогічного ліцею – Твердохліб Майя Юріївна.

Використання вчителям початкових класів елементів арт-терапії в роботі  з учнями початкової школи

В рамках співпраці українсько-німецького проекту «Арт терапія для травмованих війною дітей», започатковано постійнодіючий міський тренінг для вчителів початкових класів: «Використання вчителям початкових класів елементів арт-терапії в роботі  з учнями початкової школи».

Ліцеїсти приймають участь у Всеукраїнській тренінговій програмі

В рамках  проекту “Подолання психотравми та профілактика ПСТР у дітей та підлітків заради майбутнього України” ліцеїсти активно долучаються до тренінгової програми, одним з напрямків якої є «Арт терапія для травмованих війною дітей», зокрема «Життя навколо нас – прекрасне!».