Дорогами війни…

Сьогодні, у День пам’яті, переддень Великої Перемоги, ми, педагоги Слов’янського педагогічного ліцею напишемо свою Книгу пам’яті, Книгу доріг, спалених війною…

У кожного з нас вони свої, пройдені за листами чи розповідями близьких, що вже ніколи не повернуться але назавжди будуть жити в нашій пам’яті, раз по раз відновлюючи події найкривавішої в історії людства війни.

Пройдіть їх із нами… Пам’ятаймо!

Твердохліб М.Ю.:

Мій незабутній дідусь Солодовник Леонід Пилипович пройшов усю війну від рядового до старшини. Війну зустрів у рідному Слов’янську. Під час окупації нашого міста разом з іншими юнаками намагався власними силами протистояти окупантам саботуючи окупаційній режим. Під час чергової облави на 16-ти річних месників дивом залишився живий. Незважаючи на вік, пішов на фронт. У 1943 році при польовому комісаріаті 195 стрілецького полку прийняв присягу. Захищав рідну землю з мінометом у руках, був командиром мінометників 195 стрілецького полку, з листопада 1943-1944 –командиром відділення автоматників 78 стрілецької дивізії; упродовж 1944-1945 рр. воював у складі 72 стрілецької дивізії у роті розвідників. 

1944-1945 пройшов воєнними шляхами Європи. Був декілька разів тяжко поранений. Нагороджений орденами та медалями, серед яких медаль «За відвагу», орден Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни. 

Після війни ще декілька років відновлював повоєнне Закарпаття і охороняв кордони нашої України. Повернувся до рідного Слов’янська у 1946 році, закінчив курси бухгалтерів і пішов працювати. 

Дідусь залишився живим, але родина Солодовників зазнала втрат. Під час війни двох його сестер Тетяну та Катерину угнали до Німеччини на роботи. Повернулася з каторжних робіт тільки Тетяна… 

Я завжди пам’ятатиму їх, удячна своєму дідусю за ті неймовірні зусилля, за пролиту кров, за наше мирне життя. Не дивлячись на тяжкі випробування і неймовірні труднощі, які випали на його долю, мій дідусь залишився добрим, чесним, порядним, працьовитим, турботливим, ніжним – справжньою ЛЮДИНОЮ! Я люблю його, пишаюся і завжди буду пам’ятати його, трепетно зберігаючи його воєнні нагороди й орденські книжки. Низький уклін і щира подяка, Леоніде Пилиповичу…

 

Плесканьова Л.Г.:

Мій свекор, Плесканьов Іван Федорович, у 1943 році пішов на фронт сапером у хімічний батальон ком.автомашин, служив командиром саперного відділення, старшиною саперної роти.

Перемогу зустрів у Кенигсберзі, за що й отримав медаль “За взяття Кенигсберга”. Також мав інші ордени, медалі, серед яких – “За перемогу над Німеччиною”.

Продовжив надстрокову службу, розміновуючи рідну землю до 1951 року. Помер 22.08.1991 у колі люблячої родини: дружини, сина, невістки, трьох онучок. А зараз з великою повагою його історію слухають семеро правнуків.

Мій рідний дядько, Лежненко Михайло Макарович, розпочав війну на Кавказькому фронті.

У 1944 році, був командиром артилерійського розрахунку; під час форсування річки Південний Буг мій дядько підійшов до артилериста і вмовляв його стріляти прицільно, щоб не влучити у село, бо на іншому боці річки – його батьківська хата з рідними. Того дня він і помер у плавнях біля рідного села… Він похований у братській могилі біля рідного села.

 

 

 

 

Артеменко Іван Григорович, рідний брат моєї матері, служив особистим водієм командира полка Першого Українського фронту. 

Неодноразово рятував життя жителів Ленінграда, доставляючи  продукти Ладозьким озером по Дорозі життя і евакуювавши знесилених блокадників Ленінграда на велику землю. 

Закінчив свій бойовий шлях у Берліні, поставивши свій підпис на стінах Рейхстагу. Нагороджений орденами і медалями, серед яких – “Медаль за відвагу”…

 

Єгоров Василь Петрович, рідний дядько мого чоловіка, старший сержант, пішов на фронт добровольцем із Ленінграда у 1941 році. 

Служив лижником-розвідником у Заполяр’ї. Перемогу вітав у Празі, був тричі поранений. Серед багатьох нагород – 2 ордени Червоної зірки, Орден Вітчизняної війни…

Наша велика родина завжди пам’ятатиме своїх героїв, що врятували світ від фашистської чуми. Пам’ятайте й ви..

 

 

 

Бабенко О.А.:

Воєнні дороги моєї родини простяглися від рідного порогу до малого містечка Орельки в Дніпропетровській області, де загинув дід мого чоловіка Бабенко Іван Васильович 1943 року, звільняючи нашу рідну Україну…

…до території Германії, куди був угнаний на примусові роботи мій дідусь Іван Федорович Грунський ще хлопчаком і повернувся вже після перемоги..

А прадід Грунський Федір Аполлонович, рядовий піхоти, повернувся живим у 1944 році після звільнення України, був нагороджений медалями, про що написано в Книзі пам’яті України (Донецька область).

Сьогодні подумки проходжу з ними ці огненні дороги і вклоняюся низько за подароване мені й мільйонам людей життя…

 

 

Самохвалова Л.В.:

Мій дідусь (батько моєї матері) Савенко Микола Іванович у віці 17 років захищав рідні землі в Криму, у місті Севастополі, беручи участь у Кримській оборонній операції 1941-1942 рр, під час якої точилися найзапекліші бої як на землі, так і на морі. Вижив, вистояв… Додому повернувся у 1945 році! Низький уклін!!!

 

 

 

 

 

Шаповалова О.О.:

Шаповалов Федір Володимирович, дід мого чоловіка, народився 10.05.1921 р. в с. Піски-Радківські, Боровського р-ну, Харківської обл. в багатодітній сім’ї (14 дітей!). Був фаховим військовим: військову освіту отримав у 1-му Ленінградському артучилищі в 1942р. за спеціальністю “командир взвода дивізіон. артилерії”. З ‎1943-1945 рр. воював на Північно-Західному фронті, на Степному фронті, на 3-му Українському. Був начальником розвідки дивізії, разом із розвідниками перебував на найнебезпечніших ділянках фронту. Повернувся з війни в 1945… Вклоняюся йому щиро!

Омельченко О.М.:

Мої дідусь і бабуся пройшли дорогами війни всю Україну і Європу… Матвєєва Антоніна Андріївна в 1941 році закінчила курси радистів і з вересня 1942 по квітень 1944 служила в 42 батальйоні 66 армії 2 Української армії. Нагороджена медаллю “За боевые заслуги” ,” За оборону Сталинграда”.

Ладика Олексій Олексійович народився у 1930 році в селі Турки Львівської області. У січні 1942 року був вивезений в Німеччину. Жив і працював там до травня 1945 року. Після повернення був переселений у Донецьку область.

 

 

 

 

Горбань Н.І.:

…Мій дідусь, Пухкало Степан Федорович був кадровим військовим. Випускник Харківського артилерійського училища, пройшов шляхами Великої Вітчизняної війни з 1942 по 1945 рр. Старшина гаубично-артилерійського полку 2-го Ураїнського фронту, визволяв і Україну, і Європу Нагороджений двома медалями: “За отвагу ” та “За победу над Германией  ‎1941-1945 год”. Демобілізований у жовтні 1945 року після тяжкого поранення. Занесений до Книги пам’яті Донецької області (том 24).

 

 

 

Рожненко О.В.:

…Моя бабуся Скотняна Марія Михайлівна працювала під час війни лікарем у шпиталі. Поранених солдат було дуже багато, постійні операції, тому вона у шпиталі й жила, додому дуже рідко поверталась.

Під час окупації німцями м. Барвінкового поранених німецьких солдат привозили у місцевий шпиталь, і бабуся проводила операції під дулом фашистських автоматів.

Іноді поранені німці віддавали дітям свої харчі, але голодні діти не брали їх. Ось така дуже сумна історія…

Мій дідусь Чіхірев Василь Андрійович – теж учасник Великої Вітчизняної війни з 1942-1945рр. Пройшов її кривавими шляхами України, Росії і Європи. Нагороджений двома медалями “За победу над Германией  ‎1941-1945 год”, “За защиту Советского Заполярья”.

Шахмаєва О.П.:

… Спогади ведуть мене дорогами війни моїх дідів, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної… але сьогодні розповім про подвиг моєї матусі – Шахмаєвої Надії Лаврентіївни. Її, тринадцятирічну, доля під час війни закинула у с. Прохорівна, де відбувалися значущі воєнні події Курської дуги, усім відома танкова битва.. Жителі села брали велику участь у підготовці до бою. Моя мама працювала поруч із дорослими, рила окопи, готувала укріплення. Після завершення визначної у ході війни танкової битви документи про нагородження юної Шахмаєвої Надії Лаврентіївни було передано до Москви. Згодом дівчинка отримала медаль «За самоотверженный труд во время Великой Отечественной войны»..

Кравець О.О.:

Мій прадід Куденко Григорій Федорович, мріяв бути кадровим військовим, молодим двадцятирічним хлопцем вступив до Харківського кавалеристського прикордонного училища. Та мрії перекреслила війна. 

У серпні 1941 юнак прийняв свій перший бій біля Поворіно, а згодом став машиністом, доставляв боєприпаси, зброю, танки Сталінградському й І Білоруському фронтам. Був тяжко поранений, але врятував потяг із пораненими під час бою з фашистами… 

Незважаючи на поранення, інвалідність, до останніх днів життя активно розбудовував Батьківщину, піднімав повоєнну промисловість. Нагороджений багатьма орденами й медалями.

Образ діда – приклад стійкості, відданості, наполегливості для мене й моєї родини.. Пам’ятаймо!

Іванова Т.А та Іванова І.В.:

Гордість нашої родини, наш дідусь Губар Микола Кондратійович, 1918 р.н., гвардії старшина, механік з електро- і спец обладнання 67 Гвардійського Винищувального Авіаційного Барановічського Краснознаменного полка.
Розпочав свій військовий шлях у 1939 році, у Вітчизняній війні брав участь з 22 червня 1941 року. Воював у фронтах: Західний, Калінінський, Юго-Західний, Північно-Західний, Сталінградський, Центральний і 1-й Білоруський.
Щоденно обслуговував 30-40 бойових вильотів, льотчики бойових машин жодного разу не мали скарг на сумлінну роботу гвардії старшини Губаря. З 22 червня 1941 року по червень 1943 року обслужив 815 бойових вильотів. З 1 вересня 1943 по 3 травня 1945 року обслужив 1020 бойових вильотів. За відмінну і сумлінну роботу з обслуговування бойових вильотів отримав 9 подяк від командування. Нагороджений 2 орденами «Красная Звезда» у 1943 і 1945 роках, орденом «Отечественная война 2 степени», багатьма медалями, серед яких «За оборону Сталинграда» (1943), «За оборону Москви» (1944).
Додому повернувся у 1945 році і прожив щасливе та довге життя, сповнене пошани та вдячності від нащадків за його самовідданий подвиг та працю у воєнні роки. Низький уклін та щира подяка!!!

 

 

Вітаємо переможців МАН! Віват, ліцей!

Нещодавно закінчився другий, обласний, етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, у якому взяли участь дослідження п’ятнадцяти учнів нашого ліцею.

Ґрунтовна робота ліцеїстів і їхніх наукових керівників увінчалася найбільшою за останні роки кількістю перемог і перших місць, що здобули юні науковці в області. Тож вітаємо від усього серця тринадцятьох переможців МАН!

ПАРШИКОВА Анатолія і його наукового керівника Сьомкіна Володимира Семеновича (секція «математичне моделювання»), що посіли І місце конкурсу!

ПАРШИКОВА Анатолія і його наукового керівника Самохвалову Людмилу Віталіївну (секція «експериментальна фізика»), що посіли І місце конкурсу!

ВОРОНУ Дарину і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «літературна творчість), що посіли І місце конкурсу!

БУРЛАКУ Андрія і його наукового керівника Омельченко Оксану Миколаївну (секція «теоретична фізика»), що посіли І місце конкурсу!

КУЛЄШОВУ Наталію і її наукового керівника Іваненка Юрія Івановича (секція «мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми»), що посіли І місце конкурсу!

УЛЬЯНОВУ Лану і її наукового керівника Горбань Наталію Іванівну (секція «біологія людинии»),що посіли І місце конкурсу!

ВЕЛИЧКО Софію і її наукового керівника Величка Владислава Євгеновича (секція «інформаційні системи, бази даних та  системи штучного інтелекту»), що посіли І місце конкурсу!

ДАНИЛЬЧЕНКО Марію і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «українська література»), що посіли ІІ місце конкурсу!

ВАЛКОВСЬКОГО Максима і його наукового керівника Самохвалову Людмилу Віталіївну (секція «технологічні процеси та перспективні технології»), що посіли ІІ місце конкурсу!

БУРДУ Анастасію і її наукового керівника Бабенко Оксану Анатоліївну (секція «педагогіка»), що посіли ІІ місце конкурсу!

ДАНИЛЬЧЕНКО Марію і її наукового керівника Кравець Олену Олексіївну (секція «історичне краєзнавство»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

ЕГАМББЕРДІЄВУ Сабріну і її наукового керівника Клименко Олену Вікторівну (секція «російська мова»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

КАЙДАН Єлизавету і її наукового керівника Кайдан Наталію Володимирівну (секція «мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми»), що посіли ІІІ місце конкурсу!

Гідно представили ліцей на обласному рівні й лауреати конкурсу – ВОЙЦЕХОВСЬКА Поліна (секція «українська мова», науковий керівник – Падалка Руслана Миколаївна

ЛІСНЯКОВ Артем (секція «авіа- та ракетобудування, машинобудування і робототехніка», науковий керівник Хавро Вадим Олександрович).

Як бачимо, скарбниця перемог ліцею поповнилася сімома дипломами першого, трьома другого й трьома дипломами третього ступеню обласного рівня! Віват, ліцей! Ти – справжня кузня майбутніх науковців і місце, де плекають наукове майбутнє України!

Випускний вечір у Слов’янському педагогічному ліцеї

29 червня 2019 року ліцей подарував крила ще 58 випускникам, серед яких 2 золотих та 3 срібних медалісти.

Вітаємо Калмикову Ольгу, Суханову Марію – золотих медалістів; Павлюкову Єлизавету, Коробка Володимира та Тріпак Крістіну – срібних медалістів! 

Бажаємо випускникам успіху, натхнення у подальшому житті! Нехай Вами пишається Україна!

Область вітає переможців Всеукраїнських олімпіад та конкурсу-захисту МАН

12 червня 2019 року у м. Краматорськ відбулося нагородження переможців Всеукраїнських олімпіад та конкурсу-захисту МАН. Ми пишаємося, що у нашому навчальному закладі навчається переможець Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН (секція “українська література”) Данильченко Марія. Переможців нагороджував губернатор Донецької ОДА Куць О.І., із рук якого Марія та її науковий керівник Бабенко О.А. отримали пам’ятні подарунки.

Вибори Президента ліцею-2019

20 травня виборча кампанія президента ліцею подолала свій черговий етап: було проведено зустріч кандидатів у президенти з виборцями: представниками 8-11 класів ліцейського братства й педагогічного колективу.

Знаменно, що зустріч відбулася в один із вирішальних днів для кожного українця, коли приймав присягу новообраний Президент України Володимир Зеленський.
 
Із непідробним зацікавленням заслухали присутні передвиборчі програми кандидатів у президенти ліцею Нікітіної Катерини (10 філ), Мєзенцевої Ольги (8 мат), Кахерської Софії (8 філ).
Виступи претендентів відзначалися чіткістю, продуманістю; кожен кандидат пропонував систему заходів із поліпшення громадського життя ліцею. Запитання, що їх ставили учні, теж були актуальними, свідчили про серйозність обговорюваних проблем і наміри ліцеїстів обрати гідного ватага ліцейської спільноти.
А як визначилися з вибором ліцеїсти, дізнаємося вже 24 травня на Святі останнього дзвоника, коли новообраний президент буде приймати присягу на вірність ліцею.

Ліцеїсти – учасники регіонального дебатного турніру

1 листопада 2018 року ліцеїсти стали учасниками регіонального дебатного турніру в Донецькій області. Валковський Максим, Нікітіна Катерина, Кирилюк Дмитро, Костомарова Софія, Паршиков Анатолій, Ульянова Лана – команда наймолодших учасників дебатів, основна тема яких “Корупція”. Сама гра проходила у три етапи, по завершенні кожного з них обирали кращих спікерів. Хочеться зазначити, що у фінальній грі, при суттєвій перевазі студентів 18:6, у команді з шести представників було троє ліцеїстів. У нелегкій “дебатній боротьбі” Валковський Максим отримав звання “Кращого спікера”.

Ми пишаємося нашими ліцеїстами, адже під час дебатів вони показали не тільки свою обізнаність із запропонованої теми, а й уміння уважно вислухати точку зору опонента, вдало навести аргументи і влучно висловити свою думку. По завершенні турніру учасники отримали Сертифікати й запрошення до подальшої співпраці з представниками Фонду Фрідріха Науманна “За свободу” в Україні.

Урочисте чествування учнів-переможців конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України всеукраїнського рівня

19 червня в м.Краматорську відбулося урочисте чествування учнів, які вибороли призові місця на олімпіадах та конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України всеукраїнського рівня. Не обійшли увагою і  їхніх наставників-учителів.
Від Слов’янського педагогічного ліцею такою пошаною були відзначені учні Коробко Володимир, Бутиліна Катерина та вчителі Омельченко Оксана Миколаївна й Горбань Наталія Іванівна. Усі вони отримали цінні подарунки від Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.
Ми пишаємося, що знову представники ліцею в числі перших і найкращих в області й Україні!

Літо для учнів ліцею розпочалося з перемог наших спортсменів

У перші дні літа в Одесі відбувся Міжнародний турнір із дзюдо “Європа”, який відзначився участю титулованих спортсменів міжнародного рівня. Надзвичайно радісно, що переможцем турніру став ліцеїст Орєшкін Андрій, який отримав кубок з рук губернатора Одеської області Максима Степанова. Підтримала перемогу товариша й учениця ліцею Янко Анастасія, яка посіла друге місце. Ми пишаємося нашими талановитими ліцеїстами, висловлюємо слова подяки їхньому тренеру Дмитру Сергійовичу Ігнатенку і зичимо нових перемог!

Учні ліцею у Дитячій національній раді при Президенті України

Наприкінці березня в Україні було зроблено суттєвий крок в руслі дотримання прав і свобод дитини й створення найважливішої в країні дитячої громадської організації – Дитячої національної ради при Президенті України. Регіони країни представляють 25 посланців – по одному з кожної області. Честь представляти Донеччину випала ліцеїстці 9 класу допрофільного філологічного напряму навчання НІКІТІНІЙ КАТЕРИНІ.

Ми пишаємося, що такий відповідальний пост обійняла саме наша товаришка, та вибір Катерини був не випадковим, адже вона – голова комітету з національно-патріотичного виховання Донецької обласної ради лідерів учнівського самоврядування, людина активна й відповідальна! Хочемо побажати Каті всіляких успіхів у твкій важливій діяльності, а ще з гордістю сказати: “НАШІ ЛЮДИ Є УСЮДИ”!

Нагородження ліцеїстів-переможців конкурсу наукових робіт Малої академії наук України

Нещодавно в місті відбулася урочиста церемонія чествування школярів, які в цьому навчальному році взяли участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів Малої академії наук України. Традиційно найбільша кількість переможців МАН серед учнів нашого ліцею. Вітаємо переможців міського етапу МАН Бутиліну Катерину, Данильченко Марію, Регунову Віолетту, Ткаченка Дениса, Маркелову Аліну, Гасенко Катерину, Романову Анастасію, Меркулова Ярослава, Коробка Володимира, Григоренка Кирила, Павлюкову Єлизавету, Бойко Софію, Кулєшову Наталію, Ганзеру Івана!

Переможцями обласного етапу конкурсу стали Бутиліна Катерина, яка виборола дві перемоги в секціях “лісознавство” та “фольклористика”, Коробко Володимир – переможець у секції “теоретична фізика”, Регунова Віолетта – переможець секції “педагогіка”.

Висловлюємо щиру подяку науковим керівникам учнів і бажаємо ліцеїстам гідно представити Донецьку область на всеукраїнському рівні в Києві!