Нагородження ліцеїстів-переможців конкурсу наукових робіт Малої академії наук України

Нещодавно в місті відбулася урочиста церемонія чествування школярів, які в цьому навчальному році взяли участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів Малої академії наук України. Традиційно найбільша кількість переможців МАН серед учнів нашого ліцею. Вітаємо переможців міського етапу МАН Бутиліну Катерину, Данильченко Марію, Регунову Віолетту, Ткаченка Дениса, Маркелову Аліну, Гасенко Катерину, Романову Анастасію, Меркулова Ярослава, Коробка Володимира, Григоренка Кирила, Павлюкову Єлизавету, Бойко Софію, Кулєшову Наталію, Ганзеру Івана!

Переможцями обласного етапу конкурсу стали Бутиліна Катерина, яка виборола дві перемоги в секціях “лісознавство” та “фольклористика”, Коробко Володимир – переможець у секції “теоретична фізика”, Регунова Віолетта – переможець секції “педагогіка”.

Висловлюємо щиру подяку науковим керівникам учнів і бажаємо ліцеїстам гідно представити Донецьку область на всеукраїнському рівні в Києві!

Ліцеїсти відвідали “Ярмарок професій”

Сьогодні ліцеїсти других курсів відвідали “Ярмарок професій”. Цей захід щорічно проходить у міський бібліотеці. Представники технікумів та професійних училищ розповідали дітям про послуги, які надають їх навчальні заклади .

Творча зустріч ліцеїстів і вчителів у рамках діяльності Мистецького арсеналу ліцею із літературознавцем і перекладачем М.Нестелєєвим

На зустріч із Максимом Аркадійовичем Нестелєєвим учні 8, 9, 10 класів ішли з неприхованим зацікавленням: хто він, людина з книжковими титулами «учений-літературознавець», «перекладач»? Старшокласники очікували довгого наукового зарозумілого виступу, до яких у принципі звикли тут, у стінах ліцею. Очікували на цю зустріч і вчителі, але з іншими сподіваннями: яким став він, колишній учень ліцею і його вчитель-словесник, блакитноокий усміхнений хлопчина, а тепер знаний, незважаючи на вік, науковець і усе більш упізнаваний в Україні перекладач сучасної американської літератури?..

До зали стрімко увійшов молодий чоловік з рюкзаком, що видав у ньому юнацьку або, скоріше, мандрівничу натуру. Привітно усміхнувшись, став викладати на стіл товстелезні книжки, чим викликав одразу цікавість у публіки: невже сам написав? чи оце буде зараз нам пропонувати читати цю нудоту, судячи з розмірів книжок?..

Але Максим Нестелєєв одразу підкупив недовірливе юнацтво похвалою: насправді сучасна молодь читає ДУЖЕ багато: підручники, Інтернет-видання, листування в соцмережах, пости, блоги, книжки, де переважають малюнки, а не текст… Читає дуже багато.. але не завжди те, що потрібно й по-справжньому цікаво.

…Читаємо фантастику, детективи, прагнемо вигаданих світів і обставин. «Ескапізм – так пояснив Максим утечу сучасної молоді від реальності, – прагнення самовидалитися, поринути у світ ілюзій і фантазій.. Чи не тому бестселерами залишаються «Володар кілець» і «Гаррі Поттер»?

І тут же – невимушена й цікава розповідь про його вподобання, його книжки, які настільки захопили, що з’явилося бажання перекласти їх для широкого загалу, показати українському читачу українською ж мовою. Оригінально? – так. Патріотично? – думаю, дуже. Без усіляких пафосних промов робити професійно свою справу й просувати, як любимо говорити, український продукт.

У багатьох присутніх з’явилося бажання прочитати американців у його, Максимовому, перекладі: Томаса Пінчона «Виголошення лоту 49», Джозефа Макелроя «Бомбу» й «Перед останнім роззброєнням», Роберта Кувера «Пісеньки та наспіви: небилиці», Вільяма Ґеддіса «Агапе агов», Дона Делілло «Зеро К».

Маю думку, що доки ми подолаємо інтелектуальну прозу американських авторів, у викладі Максима Нестелєєва з’явиться ще багато нового, цікавого й розумного. А зараз учні залюбки фотографуються з майстром, тримають у руках його переклади, сподіваюся, з наміром запам’ятати назву й прочитати хоча б тому, що дуже захопив, зацікавив цей харизматичний юнак, на літературознавчі лекції якого ходить Київ. А хіба ми гірші? – тож одразу домовляємося про наступну зустріч.

А поки насолоджуємося публіцистикою автора в модному й популярному виданні «Український тиждень», куди й вас запрошуємо!

Тиждень суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічному ліцеї

Нещодавно в ліцеї завершився тиждень суспільно-гуманітарних дисциплін, що запам’ятався ліцеїстам цікавими й нестандартними заходами й зустрічами.

Метою тижня було розкриття для ліцеїстів багатогранного світу української, іноземних мов, світової літератури, історії, усього розмаїття можливостей і мистецьких інтерпретацій цих наук. Символічно, що однин із днів тижня збігся зі святкуванням Міжнародного дня рідної мови.

Знахідками тижня стали заходи:

  • «Україна очима сучасної молоді»: мистецька подорож у стилі Анрі Матіса
  • Презентація творчих проектів ліцеїстів «Письменники й поети Донбасу»
  • Започаткування на сайті ліцею нової рубрики «online-газета», присвяченої нині Міжнародному дню рідної мови (переглянути випуск online-газети Ви можете за посиланням http://slavpedlicey.com.ua/archives/2275
  • Виставка малюнків учнів «Варіації у стилі медитаційної поезії»
  • Виставка інсталяцій на тему «Торжество кохання в українській і світовій літературі»
  • Творча зустріч ліцеїстів і вчителів у рамках діяльності Мистецького арсеналу ліцею із літературознавцем і перекладачем Максимом Нестелєєвим
  • Майстер-клас учителя О.В. Рожненко «Дивосвіт мотанки»
  • Виставка малюнків учнів філологічних класів «Моє улюблене німецьке прислів’я»
  • Віртуальна презентація поетичної збірки випускниці ліцею Дарини Казьміної «СтишьЁ» (переглянути збірку можна за посиланням http://slavpedlicey.com.ua/archives/2266 )

Пропонуємо Вашій увазі фотозвіт з тижня суспільно-гуманітарних дисциплін.

«Україна очима сучасної молоді»: мистецька подорож у стилі Анрі Матіса

«Україна очима сучасної молоді»: мистецька подорож у стилі Анрі Матіса

Презентація творчих проектів ліцеїстів «Письменники й поети Донбасу»

«Письменники й поети Донбасу»
«Письменники й поети Донбасу»
«Письменники й поети Донбасу»
«Письменники й поети Донбасу»

 

Майстер-клас учителя О.В. Рожненко «Дивосвіт мотанки»

Майстер-клас «Дивосвіт мотанки»

Виставка інсталяцій на тему «Торжество кохання в українській і світовій літературі»

9 клас філологічного напряму навчання («Євгеній Онєгін»)
9 клас технічного напряму навчання («Маленький принц»)
8 клас природничо-математичного напряму навчання («The fault is in our stars»)
10 клас філологічного напряму навчання («Пурпурові вітрила»)
11 клас природничо-математичного напряму навчання («Геометрія кохання»)

«Оnline-газета», присвячена Міжнародному дню рідної мови

Міжнародний день рідної мови

Найбільший скарб народу – це його національна мова. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Сьогодні на Землі налічується близько 6 тисяч мов – самобутніх, унікальних, неповторних. Половина з них знаходиться на межі зникнення. Щоб уберегти мови від вимирання, за пропозицією держав-членів ЮНЕСКО було проголошено Міжнародний день рідної мови, який уперше відсвяткували 21 лютого 2000 року в Парижі, а в Україні – у 2002 році.

Відтоді щорічно в цей день вся світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Тож і в нашому педагогічному ліцеї це свято глибоко вшановується, адже ми маємо поважати рідні мову та культуру.

Проживаючи за кордоном, мільйони наших земляків та їх нащадки в багатьох країнах зберегли у своєму середовищі національну культуру, мову, звичаї, українську самобутність.

Сьогодні українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, США, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї, інших країнах. Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США. У штаті Парана діє єдиний у Південній Америці університет, де викладають українську мову, літературу й історію.

Українська мова в 5 країнах світу

Найбільша кількість україномовного населення проживає, звісно, в Україні, але є держави, де теж люблять і шанують українську мову. Це передусім пов’язано з наявністю в країнах української діаспори чи спільного кордону з нашою країною. До Дня рідної мови пропонуємо подорож місцями, де проживають етнічні українці.

Австралія говорить по – українськи

Уважається, що в Австралії проживає одна з найбільш організованих діаспор українців. Попри тенденцію до зменшення кількості україномовного населення Австралії завдяки діяльності українських організацій вдається зберігати та підтримувати розвиток української мови. Австралійський варіант української мови в розрізі фонетичної, граматичної та лексичної інтерференції англійської мови дуже близький до канадського, британського, американського варіантів. Що стосується культурної інтеграції українців та інших так званих новоавстралійців, то, наслідуючи приклад Канади, в Австралії було скасовано вимогу про негайне залучення іммігрантів до вивчення англійської культури. Українознавчі програми в австралійських університетах отримують державну допомогу.

Основні зусилля й кошти протягом півстоліття свого існування українська діаспора в Австралії віддавала збереженню та розвиткові української культури, українознавства в цілому. За рівнем активності та досягнень у сфері культури українці часто переважають інші, значно чисельніші діаспорні групи Австралії. Основу українського літературного процесу в Австралії заклали літературні організації, найвизначнішою з яких є Мельбурнський літературно-мистецький клуб.

 

«Українська ініціатива» Чехії

Найбільшим організованим об’єднанням українців у Чеській Республіці є «Українська ініціатива». Загальне збільшення кількості вихідців з України в Чехії позначилося й на активізації роботи українського суспільства. Українці наполягали, щоб у церкві відбувалося служіння українською мовою, адже громадяни України становлять більшість вірян чеської православної та греко-католицької церков. Церква для українців є об’єднуючим чинником: здебільшого вони підтримують між собою контакти завдяки церкві. У неділю та у свята православні та греко-католицькі церкви по всій країні ледь уміщують усіх, хто хоче слухати службу Божу. При храмах практикують україномовні недільні школи.

Крім «Української ініціативи», у Чехії активно діють такі громадські організації, як Союз українців, Форум Українців Чеської Республіки, Союз українських жінок. Проте усі разом вони становлять лише трохи більше, ніж 10 відсотків із загального числа українських громадян.

Однією із найбільш знаменних подій останніх років для української діаспори в Грузії стало відкриття Першої української школи імені Михайла Грушевського. Цей навчальний заклад фінансується з бюджету «країни перебування». Мова навчання в школі – українська. Міністерство освіти надіслало з Києва букварі, підручники, посібники, карти. Планується, що випускники отримають два дипломи про середню освіту – українського та грузинського зразків. Фактично це школа подовженого дня. З дітьми щоденно працюють по два викладачі, які допомагають готувати уроки й граються з учнями. Переважна більшість дітей має звичайні грузинські імена й прізвища, адже батьки у них грузини, а матері – українки. Добрі стосунки між українцями й грузинами збереглися завдяки тому, що Україна завжди і словом, і ділом підтримувала Грузію.

«Українська» Італія

Про українську присутність у Ватикані й Італії існують історичні свідчення. Перш за все, ідеться про пам’ятки, пов’язані з історією Української Церкви. У Ватиканській бібліотеці зберігаються найдавніші українські пам’ятки – листи Папи Григорія VII до Київського князя Ізяслава, датовані 1075 роком, служебник Київського митрополита Ізидора XV століття (до наших днів зберігся будинок неподалік від Ватикана, де митрополит доживав свого віку), документи Берестейської унії.

Центром духовного життя сучасної Української громади в Римі є комплекс інституцій на північно-західній околиці міста. Перш за все, це перебудований стараннями патріарха Йосипа Сліпого в 1967-1969 роках собор Святої Софії, за стилем та мозаїчною обробкою близький до Святої Софії Київської. Поруч розташований будинок Українського католицького університету (УКУ) імені Папи Климента та Українська Мала Семінарія. У приміщенні УКУ є архів, де зберігаються рукописи та інші цінні документи, наприклад, особистий паспорт родини Михайла Грушевського. Усього в Італії 26 українськіх шкіл, де всі предмети викладають українською.

Українці в Польщі

За попередніми підрахунками у Польщі проживає понад 350 тисяч українців. Сьогодні число мігрантів з України в Польщі постійно зростає. Вони дбають про свої національні корені. Тут діють українські громадські організації, українознавчі факультети у вищих навчальних закладах, видається газета «Наше слово». Багато українців живе у Варшаві, близько 3 тис. – у Кракові. Освітніми й культурними надбаннями української спільноти в Польщі є численні школи й ліцеї з українською мовою навчання, кафедри української філології у Варшавському та Ягеллонському університетах. Завдяки цим закладам, а також зусиллям окремих громадян підтримуються зв’язки з Україною. Останнім часом політична воля Варшави до поліпшення українсько-польських стосунків сформульована у вигляді численних культурно-просвітницьких програм. Усе це дає змогу сподіватися, що два сусідніх народи заради майбутнього відкриють свої серця любові та взаємоповазі.

Сучасній молоді України слід пам’ятати, що День рідної мови без нас – просто ще одна дата в календарі, потрібно не забувати про нього й відзначати кожного року, де б ми не знаходились, якою б мовою зараз не говорили, бо «Народ без мови – ніщо, мова без народу – також».

Цікаві вислови про мову, зібрані учнями 9 класу природничо-математичного напряму навчання

Абсолютно ніщо не є таким важливим для культури нації, як її мова. (Вільгельм фон Гумбольдт).

Бог створив народи різними й рівними. Він наділив кожного з нас не тільки розумом, але й призначив бути представником тої чи іншої нації, народу, зі своєю мовою й національною культурою (Нурмагомед Гаджихамедов).

Будь господарем своєму слову (Народна мідрість).

Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи (Народні мудрість).

Від теплого слова й лід розмерзається (Народні мудрість).

Де мало слів, там вагу вони мають (Вільям Шекспір).

Мова народу – найкращий квіт усього його духовного життя, що починається далеко за межами історії; цей квіт ніколи не в’яне й вічно розвивається. Мова – це найважливіший й найміцніший зв’язок, що єднає ті генерації народу, що віджили, які живуть, із тими генераціями, що прийдуть, в одну велику історичну живу цілість (Констянтин Ушинський).

Рідна мова – то найголовніший наріжний камінь існування народу як окремої нації: без окремої мови нема самобутнього народу (Іван Огієнко).

Мова нашого люду є така, що в ній найдемо гідні засоби термінології, хоч би для десяти народів (Іван Верхратський).

А наша рідна Україна – під сонцем праведним єдина колискова мови… (Пантелеймон Куліш).

Літературу свою має той нарід, у котрого є своя історія, свій питомий світогляд і своя мова. У такого народу не запропаститься життя літературне, хоча б він і втратив самостійність політичну (Омелян Огоновський).

Єдиний спосіб відновити в нашім народі силу до свого рідного вільного життя, любов до своєї отчизни України – це згадати, знати своїх предків, увійти з ними в духовне єднання, раз-назавжди твердо і ясно зрозуміти «чиї ми діти…» (Василь Липківський).

Прихильність до мови, віри, звичаїв до ідеалів предків, їх моральних, релігійних, політичних, економічних і соціальних догм, вистражданих і викутих в огні змагань, і переказаних прадідам, внукам – ця прихильність є фундаментом нації (Дмитро Донцов).

Завдання з української мови для допитливих

8 цікавих фактів  про українську мову, зібрані учнями 9 класу природничо-математичного напряму навчання

  1. Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовних конкурсах в Італії та Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу (перша – італійська). Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі (друге місце за французькою), а 4 місце посідає перська мова.
  2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
  3. Найуживанішою літерою в українській абетці є літера «п»; з неї починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків надійшли в українську мову з інших мов.
  4. Сучасна українська мова налічує, за словником Національної академії наук України, близько 256 тисяч слів і входить до списку мов, які успішно розвиваються.
  5. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
  6. Найбільшу кількість разів перекладено літературний твір “Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
  7. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів – «бути», прикметників – «великий», займенників – «він».
  8. Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв посідає 26-те місце.

11 істор._зар.літ.(оновлено)

  • прочитати і зробити конспект тезисний в зошиті про Екзистенціалізм.
  • Підготувати повідомлення про Е. Хемінгуея, прочитати «Старий і море».
  • Підготувати повідомлення про японську культуру, чайну церемонію, життя і творчість Ясунарі Кавабата, прочитати «Тисяча журавлів»