Доступність освіти для студентів з непідконтрольних уряду територій

ПЕРЕЛІК НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ФОНДУ “ВІДКРИТА ПОЛІТИКА”
Відеоролик. Світлана Кретович – про вступ до українських вишів через Освітні Центри «Донбас/Крим-Україна»

Начальник головного управління вищої освіти і освіти дорослих директорату фахової передвищої і вищої освіти Міністерства освіти та науки України Світлана Кретович презентує дорожню карту для мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ) України та прифронтових районів, які бажають вступити до українських закладів вищої освіти.
У покроковій інструкції докладно описано механізм спрощеної процедури вступу через Освітні Центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна»: що, як і коли потрібно зробити абітурієнту, щоб здійснити свою мрію та отримати диплом, визнаний у всьому світі.

Більше інформації – на Telegram-каналі: https://t.me/dostupnaosvita
та YouTube-каналі:
https://www.youtube.com/channel/UCRQsTD5VkXGlqev9JV7pA-Q

Відеоролик. «Успішна історія студента Херсонської державної морської академії»

Хлопець народився і виріс на тимчасово окупованій території, у місті Севастополь, у 2018 році закінчив школу. Роздумів, куди вступати, навіть не було – він мріяв стати моряком, як батько, тож своєю alma-mater він обрав Херсонську державну морську академію. Вступив на бюджет за спрощеною процедурою через Освітній Центр «Крим-Україна», успішно склавши два іспити ДПА (українську мову та літературу й історію України) і профільний іспит вишу.
Більше інформації – на Telegram-каналі: https://t.me/dostupnaosvita
та YouTube-каналі: https://www.youtube.com/channel/UCRQsTD5VkXGlqev9JV7pA-Q

Інфографіка. Спрощена процедура вступу-2021 через Освітні Центри «Донбас/Крим-Україна» до українських вишів для мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ) та прифронтових районів.
Докладна дорожня карта для вступників з ТОТ та прифронтових районів: хто і як може скористатися державною програмою, яка передбачає вступ до вишів без паспорта, сертифіката ЗНО, атестата про середню освіту, як звернутися до Освітніх Центрів, які складати іспити тощо.

Завантажити (PDF, 287KB)

Інфографіка. Спрощена процедура вступу-2021 через Освітні Центри «Донбас/Крим-Україна» до українських ПТНЗ для мешканців тимчасово окупованих територій та прифронтових районів.
Покрокова інструкція для випускників 9-х та 11-х класів, які бажають вступити до українських професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) за спрощеною процедурою через Освітні Центри: умови, правила, особливості вступу, програма державного забезпечення.

Завантажити (PDF, 379KB)

Інфографіка. Інформація щодо звичайної процедури вступу-2021/ЗНО.
Найважливіші дати основної та додаткової сесій ЗНО, графік проведення тестувань з навчальних предметів, роз’яснення щодо додаткової траєкторії вступу для абітурієнтів з ТОТ (через Освітні Центри «Донбас/Крим-Україна» у випадку, якщо бали ЗНО виявилися недостатньо високими).

Завантажити (PDF, 304KB)

Громадська організація “Фонд “Відкрита політика”
Міністерство освіти і науки України
USAID Ukraine – USAID Україна
#СхідМожливостей #доступнаосвіта #ДійЗарадиМрій #МрійДійРадій
Більше інформації – на Telegram-каналі: https://t.me/dostupnaosvita
та YouTube-каналі: https://www.youtube.com/channel/UCRQsTD5VkXGlqev9JV7pA-Q

У СЛОВ’ЯНСЬКУ НАГОРОДИЛИ ЮНИХ НАУКОВЦІВ!


Ліцеїсти стали переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Їхнє нагородження відбулося 18 травня в адмінбудівлі міської ради.
Заступник міського голови Слов’янська Юрій Підлісний наголосив, що юні науковці — інтелектуальна еліта країни в цілому і громади зокрема. Також він виказав слова вдячності педагогам, які виховали талановиту молодь.

Зазначимо, що нагороди за І місце отримали Єлизавета Кайдан, Діана Хмельова, Наталія Кулєшова; друге місце вибороли Аліна Діденко, Ганна Новакова, Ольга Мєзєнцева, Андрій Бурлака; третє місце дісталося Данилові Тараненку та Софії Смирновій.
Окремо вітання приймав першокурсник Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського”, випускник 2020 року Слов’янського педагогічного ліцею Анатолій Паршиков. Його нагородили дипломом лауреата стипендії президента України.

Педагоги, які керували науковими дослідженнями учнів-переможців, були відзначені Почесними грамотами департаменту освіти ДонОДА (Бабенко О.А., Самохвалова Л.В., Горбань Н.І., Іваненко Ю.І., Кравець О.О., Калмикова М.В.).

Зауважимо, що на даний момент вже відомі переможці третього етапу Всеукраїнського конкурсу. Так, Андрій Бурлака посів друге місце, Наталія Кулєшова— третє місце. ВІВАТ ЛІЦЕЙ!!!

Коли наш мозок працює найкраще

КОЛИ НАШ МОЗОК ПРАЦЮЄ НАЙКРАЩЕ

Наш мозок працює по-різному упродовж дня. На його ефективність впливає багато чинників і зокрема температура тіла. Отже, як розпланувати справи, щоби впоратися з ними якнайкраще?

Мозок – не машина, що працює безперебійно. Фізіологічні реакції нашого організму протягом дня також не однакові. Всім, наприклад, відомо, що після ситного обіду концентрація уваги падає.
Утім, коливання активності мозку протягом дня залежать не лише від їжі.
Які зміни відбуваються в мозку протягом дня і які сигнали про це свідчать?
Чи планували б ви свій день інакше, якби знали свої піки продуктивності? І чи можна провести день ефективніше, врахувавши особливості роботи мозку?
СТРЕС – НА РАНОК
Якщо ви не жайворонок, перевиховувати себе немає сенсу. Відомі бізнес-лідери та зірки часто розповідають, що домоглися успіху завдяки тому, що встають на світанку. Але, якщо такий режим не збігається з вашими природними ритмами, його переваги – доволі сумнівні.
Утім, ранок все одно є дуже важливою частиною дня. Як виявило дослідження за участю японських працівників, саме вранці ми краще реагуємо на стресові події.Учасникам експерименту пропонувалося виконати стресове завдання через дві години після пробудження або через 10.Як показало дослідження, рівень кортизолу у випробуваних значно підвищувався після виконання завдання вранці, але не наприкінці дня.
“Кортизол відіграє важливу роль у захисті нашого організму, – пояснює Юдзіро Яманака, професор Університету Хоккайдо в Японії. – Цей гормон відповідає за реакцію організму на ситуацію “бий або біжи”, тобто на стресову ситуацію”.Без вивільнення кортизолу важливі частини цієї реакції просто не відбуваються. Кортизол, приміром, регулює артеріальний тиск, а також підвищує рівень цукру в крові.
Завдяки цьому в стресовій ситуації ви не панікуєте, а зберігаєте ясність розуму, у вас з’являється достатньо енергії щоб діяти.
Кортизол також допомагає відновити баланс в організмі після стресової події, а це означає, що після напруженого ранку вам буде легше прийти в норму.Тоді як стресові ситуації вечері погано впливають на ваш психофізичний стан і згодом можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, до ожиріння та діабету другого типу, а також до депресії.
“Якщо стресове завдання неминуче, краще перенести його на ранок”, – радить Яманака.

ПІКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

“Хоча рівень кортизолу може бути вищим уранці, не всі люди ефективніші на початку дня”, – каже Крістіна Ескрібано Баррено, психолог із Мадридського університету Комплутенсе.
Чи є ви жайворонком або совою вирішує багато чинників, зокрема вік, стать, соціальне та екологічне середовище. Наш організм готується до навантажень дня незабаром після пробудження. Однак для деяких завдань йому потрібно більше часу. Прості завдання, як-от рахунок подумки, збігаються з температурою тіла. Чим вона вище, тим краще продуктивність.
Зазвичай наше тіло має найвищу температуру десь о шостій-сьомій вечора, а тому нескладні розумові завдання краще відкласти на цей час.
“У жайворонків цей пік може бути на кілька годин раніше, а у сов – трохи пізніше, хоча загалом хронотип людини на нього не впливає”, – пояснює Конрад Янковський, психолог з Варшавського університету в Польщі.
Напружену частину роботи краще виконувати на початку дня, коли наш організм здатен швидше оговтатися після стресу. Вища температура тіла, спричинена нормальними, щоденними ритмами, збільшує метаболічну активність в корі головного мозку. Це прискорює когнітивні процеси.
“Деякі дослідження показали, що вища температура мозку пришвидшує передачу сигналів між нейронами”, – каже Янковський. “Навіть штучне підвищення температури тіла може покращити продуктивність, але лише до 37 градусів або трохи вище. При лихоманці мозок добре працювати не буде”.

Сонливість, увага, короткочасна пам’ять і навіть ефективність від фізичних вправ пов’язані з коливаннями температури тіла, пояснює науковець. Але це не означає, що температура безпосередньо впливає на всі ці процеси.
“Зміна температури відбиває добові ритми, які також впливають й на інші функції організму, але саме температура дозволяє їх відстежити”, – додає польський науковець.
Ризик нещасних випадків завжди більше вранці, коли температура тіла найнижча, що спричинює сонливість та знижує увагу.

ХРОНОТИП
Проте для складніших завдань, піки продуктивності можуть залежати від того, жайворонок ви чи сова. Найважливіше – це позбутися відволікань, але ефективність цього також залежить від хронотипу.
“Якщо людині треба сконцентруватися на дійсно складному завданні, вона обирає час, коли її точно ніхто не потурбує. Для жайворонка це – світанок, коли ще ніхто не прокинувся, а для сови, навпаки, пізній вечір або ніч”, -зазначає Янковський.
Варто пам’ятати, що найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.
Стресові робочі ситуації, як-от презентація, складні перемовини чи вирішення конфліктів, краще залишити на першу половину дня.
Тоді ваш організм встигне відновитися і ви зможете зосередитися на роботі, яка потребує уважності.
Гнучкість у цьому питанні важлива, враховуйте свій хронотип і прислухайтеся до своїх природних ритмів сну.
Виходить, найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.