18 грудня в ліцеї відбулася ХХVІІ науково-практична конференція педагогів та здобувачів Слов’янського педагогічного ліцею, що засвідчила формування наукової свідомості в закладі і об’єднала дослідницькі пошуки вчителів і ліцеїстів. Це стало подією про відповідальність, осмислення сучасних викликів і віру в силу освіти. Конференція об’єднала педагогів і учнів, для яких ліцей не лише простір знань, а середовище формування мислення, громадянської позиції та здатності змінювати світ.
У фокусі – інноваційні освітні практики, розвиток наукового та критичного мислення, утвердження національної ідентичності, мотивація учнів у складних умовах сьогодення.
Учасників конференції привітала Бабенко О.А., к.п.н, доцент, директор ліцею, яка закцентувала увагу на тому, що наукова робота в ліцеї завжди буде пріоритетним напрямом розвитку закладу. 27 років поспіль у роботі конференції беруть участь здобувачі, що засвідчує науково-дослідницький співрозвиток учасників освітнього процесу закладу.
Цікавими стали доповіді
Гавриш Ярослави, здобувачки 11 класу різнопрофільного напряму навчання, срібної призерки фінального етапу Всеукраїнського біологічного форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи», організаторами якого є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Робота Гавриш Ярослави має особливу цінність: вона присвячена дослідженню екології рідного краю – стану річки Казенний Торець, впливу на нього антропогенного фактору – і виборола ІІ місце форуму в номінації «Екологія та проблеми довкілля». Дослідження здобувачки було проведене спільно з науковим керівником Горбань Наталею Іванівною.
Матюшина Л.В., ЗДНВР, розкрила проблему інноваційних практик утвердження національної ідентичності в умовах дистанційного навчання; особливу увагу приділила цифровим наративам виховання через самовираження учнів, емоційно-ціннісне осмислення досвіду здобувачів через переживання особистих історій, ефективному використанні віртуального простору як збереженню пам’яті й чиннику формування локальної ідентичності учня. Окремо педагог зупинилася на важливості діяльнісного підходу у виховному процесі: волонтерстві (онлайн-волонтерстві) й формуванню громадської активності ліцеїстів: розвитку патріотизму через особистий досвід залученості до справ, відповідальності за вчинки.
Іванова І.В., учитель з англійської мови, порушила проблему кризи національної ідентичності українців-емігрантів, презентувала досвід створення на території РП суботніх та недільних українознавчих шкіл для вимушених емігрантів, де відбувається всебічна підтримка юних українців; діяльність суботньої школи «Єдина» (Iedyna), де педагог викладає, перебуваючи в еміграції. Зокрема, Ірина Володимирівна зазначила, що на сьогодні 310085 дітей-вимушених емігрантів навчаються дистанційно в Україні, 21043 з них – за програмами українознавчого компоненту. У Польщі створено для українців 55 верифікованих суботніх і недільних шкіл, де українці можуть вивчати українську, англійську мови, історію, географію рідної країни.
Калмикова М.В., учитель з української мови й літератури, зарубіжної літератури, порушила актуальну проблему підвищення мотивації до навчання здобувачів, піднесла роль предметів гуманітарного спрямування в цьому процесі. У ході презентації досвіду вчитель зазначила сайти й навчальні платформи, які використовує під час освітнього процесу; ознайомила присутніх із прийомами опрацювання навчального матеріалу; зупинилася на перевагах і недоліках використання ШІ як мотиватора й демотиватора навчання.
Самохвалова Л.В., ЗДНВР, презентувала результати роботи з проблеми визначення ефективниз педагогічних умов та методів формування наукової свідомості в учнів 9-11 класів на уроках фізики; зауважила про важливу роль у цьому процесі матеріально-технічної бази ЗЗСО, готовності й спроможності педагогів до саморозвитку й роботи в нових умовах, психологічної готовності здобувачів, наявності емоційного інтелекту в освітньому процесі. Людмила Віталіївна підкреслила, що сучасні учні прагнуть активного дослідження, а не пасивного слухання, і предмети природничо-математичного циклу на 100% допомагають розкрити сутність явищ і сформувати науковий світогляд здобувачів. Окремо педагог зупинилася на можливостях проблемного навчання, розвитку критичного мислення учнів, залучення здобувачів до науково-дослідницької діяльності й синергії природничих наук.
Чигирина М.В., учитель з географії, історії, доповнила попередній виступ методами й прийомами формування наукового мислення здобувачів на уроках географії.
Ратушна О.І., учитель з німецької мови, порушила проблему німецької мови як інструменту формування наукового мислення, закцентувала увагу на важливості порівняльного підходу до вивчення культури країни, німецької мови як актуального засобу пізнання світу й участі в сучасному суспільному житті; підкреслила роль структурованих дискусій у процесі вивчення іноземної мови
Іваненко Ю.І., учитель з інформатики й математики, презентував досвід з подолання освітніх втрат здобувачів-ліцеїстів в умовах воєнного стану; окреслив когнітивне, психосоціальне, інфраструктурне підґрунтя проблеми, втрату навичок соціалізації в багатьох дітей; висвітлив важливість комплексного підходу до розв’язання цієї проблеми; окреслив роль учителя як ключового агента сучасних освітніх змін.
Бабенко О.А., директор ліцею, узагальнила обговорювану проблему «Сучасний учитель: АГЕНТ чи ЗАРУЧНИК змін?», зауважила, що актуальні питання створення образу сучасного вчителя стосуються формування цілісного, професійного та привабливого образу педагога в умовах цифровізації та нових викликів: це цифрова компетентність, емоційний інтелект (особливо в сучасний кризовий час), взаємодія з батьками та громадою (в умовах сучасного онлайн-навчання), розвиток «м’яких навичок» (soft skills), збереження автентичності та запобігання професійному вигоранню, а також зв’язок між візуальним іміджем та внутрішньою самоекспертизою, що формує довіру учнів та батьків.
Ключові напрямки та виклики, з якими стикається сучасний учитель (у тому числі вчитель Слов’янського педагогічного ліцею, про що зроблено висновок на підставі спостережень, бесід, анкетувань):
-
Підвищення соціального статусу вчителя в суспільстві: зростання з/п педагога до рівня в інших галузях; зміна ставлення до вчителя в суспільстві.
-
Цифровий імідж та мадіаграмотність: створення позитивного професійного образу в соцмережах та онлайн-платформах; вміння ефективно використовувати цифрові інструменти для навчання та комунікації.
-
Емоційна стійкість та ментальне здоров’я: відновлення психологічної гармонії: управління стресом, запобігання вигоранню (особливо в умовах війни та невизначеності); розвиток емпатії, саморегуляції, що є ключовим для побудови довіри з учнями.
-
Комунікативна компетентність, ідеологічна спрімованість та взаємодія в нових умовах: ефективна комунікація з різними цільовими аудиторіями (учні, батьки, колеги, адміністрація) в гібридному форматі; навички медіації конфліктів та побудови партнерських стосунків.
-
“М’які навички” (Soft Skills) та особистісні якості: критичне мислення, креативність, лідерство, командна робота – як для вчителя, так і для учнів; демонстрація людяності, чесності, справедливості та оптимізму.
-
Віртуальна складова та стиль: відповідність зовнішнього вигляду сучасному освітньому середовищу, дотримання етикету, мовної політики, що формує авторитет.
-
Автентичність та професіоналізм: нові ролі вчителя: баланс між особистістю вчителя та його професійною роллю – консультанта, модератора, тьютора, психолога; постійне підвищення кваліфікації як основа впевненого іміджу.
У процесі обговорення проблеми вчителями було створено образ учителя – агента змін:
- Рішучий, принциповий, обов’язковий
- Партнер, однодумець
- Навчаючи, формує особистість
- Ініціативний, гнучкий
- Чітко реагує на освітні потреби учня
- Інтегрує різні системи оцінювання
- Працює на надпредметному, поліпредметному рівнях
- Користувач ШІ, ІКТ в освітньому процесі
- Чесний, відвертий
- Прихильник командної роботи
- Професійний партнер для колег і батьків
- Володіє навичками психологічної допомоги, створення сприятливого психологічного клімату в колективі вчителів та учнів; має здатність зберігати в несприятливих ситуаціях стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування, виходити зі складних ситуацій без стійких порушень, успішно адаптуватися до несприятливих змін.
Педагогами було підкреслено, що вчитель має зберегти свою автентичніть – справжність, оригінальність мислення, індивідуальність підходу до навчання здобувачів.
Конференція ще раз довела:
📚 учитель – агент змін,
🧠 наукове мислення – основа сталого розвитку,
💙💛 освіта – шлях до сильного громадянського суспільства.
Дякуємо всім учасникам за ідеї, досвід і натхнення працювати далі!!!
