Категорія: Навчальна діяльність

ХХІV науково-практична конференція педагогічного ліцею “Українська освіта сьогодення: від викликів до можливостей”

20 грудня в ліцеї традиційно відбулася ХХІV науково-практична конференція нашого закладу “Українська освіта сьогодення: від викликів до можливостей”, присвячена 300 річниці з дня народження видатного українського мислителя, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди.

На заході педагоги й ліцеїсти мали змогу оприлюднити результати своїх наукових досліджень, поділитися методичними знахідками, що їх набули під час дистанційного навчання. А учні представили ряд досліджень, підготованих на І етап Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт учнів-членів Малої академії наук України. Поважне зібрання привітали Марина Бугайова – головний спеціаліст Слов’янського відділу освіти, Тетяна Соколенко – кпн, завідувач відділу ДонОПДЮТ, Зоя Пащенко – кфмн, доцент ДДПУ, Ольга Нежиденко, які завжди опікувалися науковою роботою в ліцеї.

На пленарному засіданні присутні заслухали виступи провідних науковців ВНЗ й ліцею Оксани Бабенко, Руслани Падалки, Наталії Шалашної, Артема Коркішка. Відзначилися й учні: Ярослав Ушкалов презентував результати дослідження з методики викладання англійської мови, показавши високий рівень проведеної роботи під керівництвом учителя Ірини Іванової.

Більшість виступів конференції було пов’язано з неоціненним внеском в освіту, філософію, літературу України Григорія Сковороди, світоглядні настанови якого знайшли у доповідях педагогів свого сучасного прочитання. Загалом у роботі конференції узяли участь понад 40 педагогів і учнів, уже вкотре довівши високий професійний рівень і наукову спрямованість нашого закладу освіти.

Приємно, що навіть у такий складний час ліцей не полишає свої наукові розвідки. Велика увага розвитку цього напряму роботи в закладі приділяється ЗДНВР Людмилою Самохваловою. Весь колектив педагогів спрямований на пошук і підтримку інтелектуально обдарованих учнів, які в майбутньому, без сумніву, будуть науковим обличчям нашої держави. Та вже й сьогодні таких випускників-науковців у ліцеї понад 20.

Тож побажаємо рідному закладу подальших успіхів на ниві науки! До нових результатів і перемог!

Програма-конференції_2022Завантажити

Завдання І етапу олімпіади з німецької мови

8 клас:

Завантажити (DOCX, 32KB)

9 клас:

Завантажити (DOCX, 34KB)

10 клас:

GDE Помилка: Запитувана URL-адреса є недійсна

11 клас:

GDE Помилка: Запитувана URL-адреса є недійсна

До 150-ї річниці створення Періодичної системи Д.І. Мєндєлєєва

Тема. «Періодична система хімічних елементів Д. І. Мєндєлєєва, її значення, 150 років зі дня створення»

Мета. Систематизувати знання щодо періодичного закону Д. І. Мєндєлєєва. Ознайомитися зі значенням цього закону.

Періодичний закон Д.І. Менделєєва – фундаментальний закон природи, який визначає властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, які перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Днем відкриття періодичного закону вважається 1 березня (17 лютого за старим стилем) 1869 року, в який Д. І. Менделєєв закінчив роботу над «Досвідом системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній подібності».

Періодичний закон і періодична система елементів Д.І. Менделєєва дають змогу встановити зв’язок між усіма хімічними елементами, передбачити існування раніше невідомих елементів і описати їх властивості.

Найбільше значення періодичний закон має для хімії, фізики, геохімії, біохімії тощо. Він дає можливість передбачати нові факти і явища, зокрема нові елементи. Велику роль відіграв періодичний закон у розвитку теорії будови атома. Періодичний закон є основою для класифікації хімічних еле­ментів, яка дала змогу чітко сформулювати загальнохімічні поняття валентності, типів хімічних сполук. Стало можливим передбачати нові типи сполук, нові властивості для відомих і невідомих елементів, а також їхніх сполук.

В наш час періодичний закон Менделєєва лишається тією науковою основою, яка зумовлює дальший розвиток сучасної хімії, теорії будови атома, теорії хімічного зв’язку, ядерної фізики ти багатьох інших наук. Періодичний закон має велике філософське значення.

Організація Об’єднаних Націй назвала 2019 рік роком Періодичної таблиці хімічних елементів у зв’язку зі 150-річчям з дня створення цієї таблиці Дмитром Івановичем Менделєєвим. Рішення було рекомендовано Генеральній асамблеї в доповіді Другого комітету і прийнято за підсумками голосування. Документ опубліковано на сайті ООН. На думку авторів проекту, ця посвята має підвищити якість повсякденного життя і сприяти майбутнім науковим досягненням. 

Висновок. Своєю таблицею вчений вперше показав, що існуюче різноманіття хімічних сполук і елементів утворює в природі струнку систему.

Виконала:

ліцеїст ІІ курсу природничо-математичного 

напряму навчання

Діденко Аліна

Учитель:

Іванова Т.А.

Впровадження медіаосвітнього контенту в практику роботи ліцею (педагогічна рада)

Поки для ліцеїстів тривають Різдвяні канікули, педагоги  вдосконалюють свою майстерність, опановуючи нові види й засоби навчання. 

Нещодавно в закладі відбулася педагогічна рада, присвячена проблемі впровадження медіаосвітнього контенту в практику роботи ліцею. Інтерактивний характер заходу було забезпечено можливостями нового проектора Epson, отриманого ліцеєм у межах спонсорської допомоги школам міста від народного депутата України Олега Недави.

Велику увагу вчителі приділили також питанню упровадження українознавчого компонента в навчально-виховний процес ліцею, що, зокрема, реалізується через такі напрями роботи:

  • актуалізація українознавчого компоненту навчально-виховного процесу ліцею у викладанні навчальних предметів: української мови, літератури, історії, етнопсихології, географії, біології, екології тощо;
  • науково-дослідна діяльність учнів;
  • краєзнавча діяльність ліцеїстів;
  • упровадження українознавчого компоненту в традиційні ліцейські свята: День ліцеїста, День народження ліцею, День родини, День матері тощо.

Нестандартна форма проведення заходу внесла справжню атмосферу свята, коли педагоги на практиці представили різдвяні традиції різних регіонів України. Результатом такої роботи має стати низка дидактичних завдань з елементами українознавства з усіх предметів навчального циклу.