Категорія: Батькам

Гендер

ҐЕНДЕР (від англ. gender – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що покликана визначати конкретний асоціативний зв’язок, забезпечувати повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок.

Іншими словами, ґендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як осо- бистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [69, с. 11].

Спочатку термін «ґендер» використовувався в лінгвістиці для позначення граматичної категорії «рід». За однією версією, у новому, не граматичному сенсі це поняття використав  психолог Роберт Столер у 1958 році для виокремлення в якості соціокультурних характеристик такі поняття, як «маскулінний» та «фемінний». За іншою версією, поява терміну «ґендер» пов’язана з англомовними феміністками, які в 60-ті роки минулого століття розширили значення поняття «ґендер» від граматичного роду до опису чоловічої та жіночої поведінки.

Слід розрізняти поняття «стать» і «ґендер». Термін «стать» вживається для позначення біологічних, анатомічних, фізіологічних відмінностей між жіночим та чоловічим організмами, що виражаються різною участю чоловіка та жінки у репродуктивному процесі, відмінними геніталіями, набором хромосом. Якщо біологічна стать дається людині від народження, то ґендер конструюється соціально та зумовлюється культурою суспільства в конкретний історичний період. Ґендер  – це соціальна стать, що формує поведінкові, культурні, психологічні, візуальні та інші соціально-культурно зумовлені відмінності між чоловіками та жінками.

ҐЕНДЕР – досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища. У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях: / ґендер як соціально-рольова й культурна інтерпретація рис особистості та моделей поведінки чоловіка і жінки, на відміну від біологічної; / ґендер як набуття соціальності індивідами, що народилися в біологічних категоріях жіночої або чоловічої статей; / ґендер як політика рівних прав чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації/.

Більш докладно – «СЛОВНИК ҐЕНДЕРНИХ ТЕРМІНІВ» (за посилання http://a-z-gender.net/ua/wp-content/uploads/2018/05/Slovnyk-gendernyh-terminiv.pdf).

Дитяча бездоглядність

Дитяча бездоглядність – одна з найгостріших проблем сучасного суспільства

Безпритульними прийнято називати дітей, які були покинуті батьками, які самі залишили сім’ю чи, які перебували у дитячих закладах і не мають певного місця проживання.

Явище дитячої бездоглядності і безпритульності є складним і неоднозначним, адже ці діти є жертвами не лише власних родин, але й байдужості оточуючих та суспільства. Основними причинами виникнення такого явища як дитяча бездоглядність та безпритульність є безробіття, зростання цін на продукти першої необхідності, зокрема і дитячі, погіршення матеріального благополуччя значної частини населення, втрата цінності інституту сім’ї, зниження відповідальності батьків за виховання дітей, збільшення незайнятих дітей та підлітків, відсутність роботи з організації дозвілля дітей за місцем його проживання, загострення конфліктів між батьками та дітьми.

Зрозуміти специфіку сучасного феномена дитячої бездоглядності і безпритульності в Україні дозволить аналіз соціального портрету дітей, які більшість свого часу проводять на вулиці чи живуть там: віковий склад, особливості сімейного оточення, звичок та способу життя, міжособистісних стосунків тощо. Бездоглядні та безпритульні діти в Україні — це переважно особи до 14 років. «Самостійно» діти йдуть з дому, починаючи з 6-7 років. Серед бездоглядних, а особливо серед безпритульних дітей частка хлопців вища, ніж частка дівчат.

З метою подолання основних причин дитячої бездоглядності необхідно ще на ранній стадії виявляти сім’ї, які неспроможні виконувати виховні функції, вживати заходів для запобігання соціальному сирітству, створювати належні умови для всебічного розвитку та виховання дітей, поширювати форми сімейного виховання, влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, забезпечити підготовку та перепідготовку батьків-вихователів та прийомних батьків, фахівців закладів соціального захисту дітей, збільшувати обсяги фінансування заходів щодо подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, а вирішення таких проблем покладати не лише на відповідні служби, але й вирішувати суспільством в цілому.

НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЯ БАЙДУЖИМИ

у випадку виявлення бездоглядних та безпритульних дітей, просимо повідомити Службу у справах дітей Cлов’янської міської ради

 Місцезнаходження:

84122, Донецька обл.,м. Слов’янськ, пл. Соборна, 2 

Телефон служби, e-mail:

+38(06262) 3-41-13, 3-51-25     sdn@slavrada.gov.ua

 

Коли наш мозок працює найкраще

КОЛИ НАШ МОЗОК ПРАЦЮЄ НАЙКРАЩЕ

Наш мозок працює по-різному упродовж дня. На його ефективність впливає багато чинників і зокрема температура тіла. Отже, як розпланувати справи, щоби впоратися з ними якнайкраще?

Мозок – не машина, що працює безперебійно. Фізіологічні реакції нашого організму протягом дня також не однакові. Всім, наприклад, відомо, що після ситного обіду концентрація уваги падає.
Утім, коливання активності мозку протягом дня залежать не лише від їжі.
Які зміни відбуваються в мозку протягом дня і які сигнали про це свідчать?
Чи планували б ви свій день інакше, якби знали свої піки продуктивності? І чи можна провести день ефективніше, врахувавши особливості роботи мозку?
СТРЕС – НА РАНОК
Якщо ви не жайворонок, перевиховувати себе немає сенсу. Відомі бізнес-лідери та зірки часто розповідають, що домоглися успіху завдяки тому, що встають на світанку. Але, якщо такий режим не збігається з вашими природними ритмами, його переваги – доволі сумнівні.
Утім, ранок все одно є дуже важливою частиною дня. Як виявило дослідження за участю японських працівників, саме вранці ми краще реагуємо на стресові події.Учасникам експерименту пропонувалося виконати стресове завдання через дві години після пробудження або через 10.Як показало дослідження, рівень кортизолу у випробуваних значно підвищувався після виконання завдання вранці, але не наприкінці дня.
“Кортизол відіграє важливу роль у захисті нашого організму, – пояснює Юдзіро Яманака, професор Університету Хоккайдо в Японії. – Цей гормон відповідає за реакцію організму на ситуацію “бий або біжи”, тобто на стресову ситуацію”.Без вивільнення кортизолу важливі частини цієї реакції просто не відбуваються. Кортизол, приміром, регулює артеріальний тиск, а також підвищує рівень цукру в крові.
Завдяки цьому в стресовій ситуації ви не панікуєте, а зберігаєте ясність розуму, у вас з’являється достатньо енергії щоб діяти.
Кортизол також допомагає відновити баланс в організмі після стресової події, а це означає, що після напруженого ранку вам буде легше прийти в норму.Тоді як стресові ситуації вечері погано впливають на ваш психофізичний стан і згодом можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, до ожиріння та діабету другого типу, а також до депресії.
“Якщо стресове завдання неминуче, краще перенести його на ранок”, – радить Яманака.

ПІКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

“Хоча рівень кортизолу може бути вищим уранці, не всі люди ефективніші на початку дня”, – каже Крістіна Ескрібано Баррено, психолог із Мадридського університету Комплутенсе.
Чи є ви жайворонком або совою вирішує багато чинників, зокрема вік, стать, соціальне та екологічне середовище. Наш організм готується до навантажень дня незабаром після пробудження. Однак для деяких завдань йому потрібно більше часу. Прості завдання, як-от рахунок подумки, збігаються з температурою тіла. Чим вона вище, тим краще продуктивність.
Зазвичай наше тіло має найвищу температуру десь о шостій-сьомій вечора, а тому нескладні розумові завдання краще відкласти на цей час.
“У жайворонків цей пік може бути на кілька годин раніше, а у сов – трохи пізніше, хоча загалом хронотип людини на нього не впливає”, – пояснює Конрад Янковський, психолог з Варшавського університету в Польщі.
Напружену частину роботи краще виконувати на початку дня, коли наш організм здатен швидше оговтатися після стресу. Вища температура тіла, спричинена нормальними, щоденними ритмами, збільшує метаболічну активність в корі головного мозку. Це прискорює когнітивні процеси.
“Деякі дослідження показали, що вища температура мозку пришвидшує передачу сигналів між нейронами”, – каже Янковський. “Навіть штучне підвищення температури тіла може покращити продуктивність, але лише до 37 градусів або трохи вище. При лихоманці мозок добре працювати не буде”.
•
Сонливість, увага, короткочасна пам’ять і навіть ефективність від фізичних вправ пов’язані з коливаннями температури тіла, пояснює науковець. Але це не означає, що температура безпосередньо впливає на всі ці процеси.
“Зміна температури відбиває добові ритми, які також впливають й на інші функції організму, але саме температура дозволяє їх відстежити”, – додає польський науковець.
Ризик нещасних випадків завжди більше вранці, коли температура тіла найнижча, що спричинює сонливість та знижує увагу.

ХРОНОТИП
Проте для складніших завдань, піки продуктивності можуть залежати від того, жайворонок ви чи сова. Найважливіше – це позбутися відволікань, але ефективність цього також залежить від хронотипу.
“Якщо людині треба сконцентруватися на дійсно складному завданні, вона обирає час, коли її точно ніхто не потурбує. Для жайворонка це – світанок, коли ще ніхто не прокинувся, а для сови, навпаки, пізній вечір або ніч”, -зазначає Янковський.
Варто пам’ятати, що найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.
Стресові робочі ситуації, як-от презентація, складні перемовини чи вирішення конфліктів, краще залишити на першу половину дня.
Тоді ваш організм встигне відновитися і ви зможете зосередитися на роботі, яка потребує уважності.
Гнучкість у цьому питанні важлива, враховуйте свій хронотип і прислухайтеся до своїх природних ритмів сну.
Виходить, найкращий спосіб налаштуватися на ефективний день – це добре виспатися.

Профорієнтація. Поради батькам

Сім’я — це місце, куди можна прийти і поділитися своїми проблемами, бути почутим та зрозумілим; це місце, де можна відпочити душею та тілом; це місце, де можна довіритися і почувати себе у комфорті та безпеці.

В кожній родині настає один з важливих моментів в житті, коли перед підлітками постають питання: куди піти навчатися, яку професію обрати? 
Безумовно, батьки беруть активну участь у вирішенні питання про майбутнє своєї дитини.

Психологія дитини — це великий і складний світ і для того, щоб зрозуміти його, потрібно дуже багато зусиль.

Батьки мають всі шанси розпізнати у дитини талант і хист до певної професії. Вони можуть розвивати здібності дитини в тому чи іншому напрямку ще змалечку.

Проте будьте обережні — звертайте увагу на інтереси та схильності дитини. І коли зрозумієте, що дана сфера діяльності — це дійсно покликання вашої дитини, направляйте її на правильний життєвий шлях.

Дітям необхідна допомога дорослих, але допомога розумна. Батьки можуть бути наставниками для дитини у пошуках улюбленої справи.

Спробуємо розібратися у такому непростому питанні як професійне визначення. Вибір професії можна порівняти з системою рівнянь, що має декілька невідомих.

Перше невідоме — світ професій. В світі існує безліч професій і бажано, хоча б в загальних рисах, ознайомитись з кожною. Найчастіше буває — обирають ту професію, з якою встигли ознайомитися. Чи не залишиться без уваги та професія, що найбільше відповідає нахилам дитини?

Виділити коло професій, які подобаються дитині. І тут з’являється друге невідоме: чи будуть відповідати особисті якості дитини, темперамент, тим вимогам, які потребує обрана професія. Якщо син або донька вже визначили для себе професію, радимо ознайомитися з її описом, а саме професіограмою. Інформація дозволить вам зробити висновки про те, чи є у вашої дитини хист  для опанування обраної професії. Ідеальним вважається вибір — коли вимоги професії співпадають з особистісними якостями людини.

Третє невідоме: визначити стан здоров’я. Щоб уникнути розчарувань, важливо своєчасно порадитися з лікарем про медичні вимоги до обраної професії.

Четверте невідоме: в  будь-якій роботі є свої тонкощі, про які теорія не розповідає. Тому школярам важливо поспілкуватися з представниками обраної професії.

П’яте невідоме: куди піти вчитися? Вибір навчального закладу відіграє дуже важливу роль як для вас, так і для дитини. Заздалегідь можна ознайомитися з «Довідником навчальних закладів» та отримати необхідну інформацію.

Поради

  • Не намагайтеся нав’язувати дитині ту професію, про яку самі мріяли. Якщо ви все життя хотіли бути актрисою, а стали бухгалтером, це не означає, що ваша дитина повинна втілити в життя вашу мрію. Пам’ятайте, що у неї є власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватись. Не варто також змушувати нащадків наслідувати вас, навіть якщо у вашій родині всі були вчителями чи лікарями.
  • Не тисніть на дитину, якщо вважаєте невдалим її вибір майбутньої професії. Краще допоможіть їй розібратись чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів, тощо.
  • Якщо ваша дитина до цього часу чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй визначитися.
  • Не можете визначити самостійно — скористайтесь послугами психолога або профорієнтолога.
  • Не бійтеся, якщо ваша дитина обере не престижну, не популярну чи не інтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком ймовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде неймовірно вдячний за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.
  • Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи і навіть не протягом випускного року навчання. Починати треба ще з 7–8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.
  • Сьогодні у країні відчувається недостатня кількість кваліфікованих фахівців у багатьох сферахсоціально-економічногожиття. І зумовлено це тим, що молоді кадри рвуться на так звані «престижні» посади, забуваючи про те, що краще один талановитий шеф-кухар , ніж двадцять нікчемних менеджерів.

ЗРОБІТЬ СВІЙ ВИБІР – СВІДОМО!

ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!

Ліцей рекомендує

Працювати треба так, щоб подобалося! Не знаєш, що подобається? Перевір себе! Дізнайся чим корисні тести на профорієнтацію і хто їх придумав… далі...

http://prof.osvita.org.ua/uk/determine/testing/index.html

УВАГА! НЕБЕЗПЕКА: СПАЙС!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Сьогодні в нашій країні все гучніше і тривожніше звучать голоси: «Обережно – наркотики!». Незважаючи на вжиті заходи, наркоманів стає все більше. Але ж не так давно ми вважали, що таке може бути де завгодно, але не у нас.

«Наркоман!» – це слово стало вже звичним в нашому лексиконі. Що ж за ним? За цим словом – покалічені життя, зламані долі, відчай, страх, біль, смерть і злочин!

Дуже багато, якщо не основне, залежить від батьків, від сімейного клімату і взаємин у сім’ї. Там, де існує небезпека залучення дітей до наркотиків, як ніколи актуальна проста і банальна істина: «Діти потребують уваги!»

Ця аксіома, здавалося б, відома всім. Але, як часто ми забуваємо про неї в суєті буденної праці і турботах. Адже саме зі спілкування з батьками починається процес виховання дітей, засвоєння ними всього хорошого і корисного.

Мами і тата! По можливості намагайтеся частіше розмовляти з дітьми на найрізноманітніші теми, особливо на ті, які в даний момент представляють для них найбільший інтерес. Про що б ви не говорили з дітьми, постарайтеся ненав’язливо дати їм хоча б одна порада з області дотримання правил особистої безпеки.

Якщо є небезпека прилучення до наркотиків вашої дитини, необхідно негайно вживати всіх заходів проти цього. Будьте справжнім другом своїй дитині, якщо у нього вже виникли проблеми з наркотиками, допоможіть йому прийняти рішення, переконайте звернутися за допомогою! Не кожен, хто пробує наркотики, обов’язково стане наркоманом, але абсолютно очевидно, що кожен, хто вже звик до них, почав з того, що одного разу спробував наркотик. Підступна особливість наркотику полягає в тому, що організм людини, що приймає цю речовину неодноразово, протягом деякого часу перестає реагувати на прийняту дозу і вимагає постійного її збільшення. Щодо тривале вживання наркотиків породжує згубну звичку до цих речовин – людина стає наркоманом.

Одне з найнебезпечніших дій наркотику на організм полягає в тому, що він здатний в найкоротші терміни сформувати жорстку залежність стану людини, його фізичного і психічного самопочуття від вживання препарату.

ЩО СПРИЯЄ ЗАЛУЧЕННЮ ПІДЛІТКІВ ДО НАРКОТИКІВ?

Причин та умов, які сприяють залученню до наркотиків, досить багато і знання хоча б основних з них зможе допомогти в цілеспрямованій профілактичній роботі. Адже, як відомо, щоб перемогти ворога, його потрібно знати.

ПРИЧИНИ:

  • Загальне падіння моралі, низька духовність і культура у значної частини населення.
  • Сформована наркотична субкультура і «мода» на наркотики серед молоді.
  • Складна соціально-економічна ситуація в країні (економічна нестабільність, зубожіння населення, і ін.).
  • Відносна доступність наркотиків на «чорному» ринку (порівняно невисока ціна, велика кількість наркоторговців).
  • Активна діяльність наркоторговців і їх спільнот, спрямована на стимулювання попиту на наркотики.
  • Ліберальний прикордонний режим або його відсутність (відкритість кордонів).
  • Надвисока прибутковість наркобізнесу.

ЩО НЕОБХІДНО ЗРОБИТИ, ЯКЩО ВИ ПІДОЗРЮЄТЕ, ЩО ВАША ДИТИНА ВЖИВАЄ НАРКОТИКИ?

Якщо Ви виявили у вашої дитини наркотичні засоби, припустімо найгірше – що він пристрастився до наркотиків. Придивіться до його поведінки. Деякі вчинки можуть бути свого роду попередженням про небезпеку, хоча можуть відображати і нормальні вікові зміни підлітка.

Постійно спостерігайте за поведінкою своєї дитини. Різкі зміни в його поведінці повинні насторожити вас. Непомітно перевірте, чи немає інших об’єктивних ознак вживання наркотиків. Краще перестрахуватися. Це допоможе вам своєчасно помітити біду, коли ще можна поправити становище.

Особливо будьте пильні щодо друзів вашої дитини. Дізнайтеся про них якомога більше. Постарайтеся побачити або познайомитися з їх батьками (наприклад, на батьківських зборах). У будь-якому випадку не соромтеся говорити з дітьми про проблеми, з якими може зіткнутися людина, що споживає наркотики (медичними, морально-етичними, юридичними і т.п.).

Якщо ви впевнені, що ваша дитина вживає наркотики, скажіть йому прямо про вашому неспокої і його причини. Твердо скажіть йому, що ви проти вживання наркотиків і маєте намір втрутитися в ситуацію. Якщо ви не зустрічаєте розуміння або стикаєтеся з негативною реакцією, необхідно вдатися до допомоги фахівця-нарколога.

Не відкладайте рішучих дій. Якщо є явні ознаки споживання наркотиків дитиною, звертайтеся за професійною допомогою.

Профілактика вживання наркотиків серед підлітків – досить непростий в психологічному, правовому і організаційному відношенні процес. Її необхідно будувати не тільки на основі виховного процесу, психотерапевтичного або медичного втручання. При її організаційній побудові важливо пам’ятати про законодавчу і правової регламентації антинаркотичної діяльності. Тут слід використовувати положення адміністративного, кримінального та інших законодавств, а також норми міжнародного права і рекомендації світової спільноти.

Батьки, підтримайте підлітка!

Виявивши у свою дитину маленьку упаковку з яскравою етикеткою, зверніть на неї належну увагу.

Дія курильних міксів на людський організм в 5-10 разів сильніше, ніж рослинних препаратів, що містять в своєму складі наркотичні речовини. Практично відразу після їх прийняття наступають найпотужніші галюцинації.

Реакції на «спайс» можуть бути різними: психоз, ейфорія, сміх або страх, повна втрата контролю над діями.

Крім того, навіть періодичне куріння сумішей стає причиною незворотних процесів в центральній нервовій системі людини – від уповільнення розумової діяльності до депресивних станів.

ОЗНАКИ ВЖИВАННЯ “КУРИЛЬНОЇ СУМІШІ”

Розширені або звужені зіниці, почервоніння очей, підвищена рухова активність, нечленороздільна мова, різка зміна настрою, сухість у роті, підвищення артеріального тиску, тахікардія.

Якщо ці ознаки з’явилися у вашої дитини, не потрібно кидатися до підлітка з розпитуваннями, це може лише пробудити інтерес до небезпечної “дурі”. Просто потрібно уважніше стежити за підлітком, його фізичним станом, настроєм, цікавитися його проведенням часу і оточенням.

Якщо це сталося лише раз, вам потрібно просто поговорити з вашою дитиною. Будьте дбайливими, люблячими, але покажіть своє несхвалення. Наведіть розумні аргументи: вживання “курильних сумішей” згубно для здоров’я, а крім того може призвести до конфлікту з законом.

Якщо поведінка підлітка свідчить про регулярному вживанні “курильних сумішей”, перш за все, виявляйте підтримку вашій дитині – для нього це життєво необхідно, говоріть, що ви його любите. І негайно зверніться по допомогу до наркологів. Своєчасне втручання дорослого важливо, зазначають психологи, тому що підлітки в силу психологічних особливостей цього віку живуть за принципом “тут і зараз” і не схильні розмірковувати про майбутнє.

Ознаки отруєння “курильної сумішшю”:

    Прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, втрата свідомості.

Що робити, якщо у вас є підозри щодо вживання наркотиків вашою дитиною?

1.Не панікуйте. Навіть якщо ви вловили підозрілий запах або виявили на руці сина або дочки слід уколу, це ще не означає, що тепер він неминуче стане наркоманом. Часто підлітка змушують прийняти наркотик під тиском. Пам’ятайте про те, що і багатьом дорослим людям доводилося вживати наркотичні засоби (знеболюючі уколи, масочний наркоз). І постарайтеся з перших хвилин стати не ворогом, від якого потрібно ховатися і ховатися, а союзником, який допоможе впоратися з бідою.

2.Важливо зберегти довіру. Ваш власний страх може змусити вас вдатися до погроз, крику, залякування. Це відштовхне підлітка, змусить його замкнутися. Не поспішайте робити висновки. Можливо для вашої дитини це перше і останнє знайомство з наркотиком. Буде краще, якщо ви поговорите з ним на рівних, зверніться до «дорослого» його особистості. Можливо, що наркотик для нього спосіб самоствердитися, пережити особисту драму або заповнити порожнечу життя.

  1. Підтримайте дитину. «Мені не подобається, що ти зараз робиш, але я все ж люблю тебе» – ось основна думка, яку ви повинні донести до підлітка. Він повинен відчувати, що б з ним не сталося, він зможе з вами відверто поговорити про це. Заохочуйте інтереси і захоплення підлітка, які повинні стати альтернативою наркотику, цікавтеся його друзями, запрошуйте їх до себе додому. І нарешті, пам’ятайте, що найсильніше на підлітка буде діяти ваш особистий приклад. Подумайте про своє власне ставлення до деяких речовин типу тютюну, алкоголю, ліків.

4.Слід звернутися до фахівця. Якщо ви переконалися, що підліток не може впоратися із залежністю від наркотику самостійно, і ви не в силах йому допомогти, зверніться до фахівця. Не обов’язково відразу до нарколога, краще почати з психолога або психотерапевта. При цьому важливо уникнути примусу. В даний час існують різні підходи до лікування наркоманії. Порадьтеся з різними лікарями, виберіть той метод і того лікаря, який викличе у вас довіру. Будьте готові до того, що порятунок вашої дитини може зажадати від вас серйозних і тривалих зусиль.

https://www.youtube.com/watch?v=DJL2RcS8oVs

ХАЙ У ВАШІЙ РОДИНІ

“Гарячі лінії” для постраждалих від насильства

ПОВІДОМЛЯЄМО

про роботу спеціалізованих національних «гарячих ліній», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:

  • Урядова «Гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства  15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно). 
  • Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО “Ла Страда-Україна” (цілодобово, анонімно, безкоштовно) 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123з мобільного.
  • Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО “Ла Страда-Україна” 0-800-500-225 зі стаціонарного або 772з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00).