Як керувати своїми емоціями?

 

Емоції часто виникають не там, не ті, не тоді коли треба чи не з потрібною інтенсивністю. Не завжди звична реакція є найбільш адекватною відповіддю, іноді своїми емоціями можна зачепити інших людей. Коли нас переповнюють емоції, думається значно гірше, ніж у спокійному стані. Іноді потрібно просто відпочити, і зайві емоції тоді зникнуть. 

Людині вміти керувати емоціями корисно, а здатність до управління емоціями – справа виховання. Саме вихована людина відрізняється від невихованої в першу чергу тим, що вона вміє керувати своїми емоціями навіть там, де це важко і не хочеться. Розвинена особистість контролює свої емоції, вміє керувати своїми емоціями і станами, вміє володіти собою.

У звичних ситуаціях потрібні емоції запускаються безпосередньо, так само просто і природно, як підняти руку: щоб підняти (або опустити) праву руку, вам не потрібно спеціальні методики і прийоми. Ви просто піднімаєте свою руку і просто опускаєте її. Так просто ви дивуєтеся, коли це вам потрібно, і змінюєте здивування на теплу уважність, коли потрібна вже уважність.

Самий головний “рецепт” настільки простий, що багатьох це навіть дратує: “Щоб зняти непотрібну емоцію, просто (зміни) «прибери» неправильний вираз обличчя. Треба «пом’якшити» очі і губи. Головне – зробити це відразу, поки емоція ще не розкрутилася”.

У більшості ситуацій люди управляють своїми емоціями, не помічаючи, як вони роблять, навіть якщо використовують для запуску або припинення емоцій спеціальні ключі емоцій.

Самим простим і дієвим ключем емоцій є вираз обличчя і малюнок тіла: якщо до вас прийшли гості і вам потрібно висловити їм свою щиру радість, ви починаєте їх радісно вітати, дбайливо доглядати за ними, напевно їх обіймете, і ваше обличчя буде живим, теплим і відкритим: практично відразу після цього ви вже відчуваєте щиру радість. Більшість людей пояснює це тим, що це “тому що люди приємні”, не віддаючи собі звіт в тому, що справжня причина в запуску ними кінестетичних ключів емоцій і в обміні з гостями позитивними емоціями, які підтримують і збільшують емоції один одного.

Протилежним тому, є емоція невдоволення, обурення…., якщо почалося обурення, поки воно не розкручене, його нескладно зняти – якщо ви спробуєте розслабитися, видихнути, знизити гучність своїх висловлювань, пом’якшити свої формулювання і, особливо, свої інтонації.

Хто хоче, той завжди знайде способи, щоб підняти або змінити свій настрій, зняти непотрібну емоцію або налаштувати себе на те чи інше діло. Зустрітися з друзями, включити бадьору музику, шопінг, елементарно виспатися… – безліч побутових і одночасно ефективних способів відомих всім.

Крім побутових способів змінити свій стан, існує багато спеціальних вправ. Це аутогенне тренування,управління інтенсивністю емоції, Ключ Алієва і багато інших. Однак, щоб керувати власним станом, в більшості випадків потрібно не знання спеціальних прийомів, а своєчасне і уважне використання того арсеналу, який всім відомий і завжди під рукою. Головне – бажання і тренування.

Управління емоціями не слід представляти як особливо важке завдання, але і не можна спрощувати. Насправді, вміють керувати своїми емоціями не всі, і не усіма емоціями управляти можна в принципі. Вміння володіти собою у важких життєвих ситуаціях – окрема задача, що вимагає спеціальних знань.

Завдання управління емоціями зазвичай виявляється непростим саме тому, що його ставлять люди, які вже пропустили момент виникнення емоції, які не попередили цього виникнення, які не випередили дії інших людей, що створили їм ці емоції. При цьому, якщо людина переходить в більш активну лідерську позицію і запускає свої і чужі емоції сама, до того, як на неї поллються хвилі чужих емоцій, цій людині вже не потрібно керувати своїми емоціями. Бо людина випередила і керує ситуацією сама.

Чи може людина керувати своїми емоціями, спеціаліста нескладно визначити, лише глянувши на його тіло. Якщо у людини тіло зібране і одночасно спокійне, швидше за все людина володіє своїми емоціями. Якщо тіло розхлябане, руки-ноги і вираз обличчя «гуляють випадково і як би з власної волі» (таке буває), людина, швидше за все, свої емоції відстежувати і контролювати не звикла. Ще гірше, якщо тіло сильно напружене, коли в тілі загальна скутість або тіло «вібрує».

«Деренчання» спостерігається, коли неконтрольовані напруги перебігають по тілу, в результаті чого уважний погляд помітить посмикування плечей, пальців, губ, м’язів під очима… Щоб зняти “деренчання”, тренуйте спокійну присутність. Це – одне з найважливіших умов управління емоціями.

Інша обов’язкова умова управління емоціями – вміння впевнено розслаблятися в самих різних умовах і обставинах, звичка стежити за спокійним станом свого тіла. Це вміння можна розвивати, тренування дає відмінні результати.

Перерахуємо інші вміння, без яких управління емоціями ускладнюється:

• Здатністьуправляти своєю увагою. Зокрема, привертати увагу до того, що потрібно, і відволікати себе від непотрібного.
• Розвиненість міміки,тренованість міміки і жестів, використання великого набору тембрів голосу.
• Розвиненістьуяви, уміння вірити тому, що тільки що вигадав, вміння діяти «якби», занурювати себе «в передбачувані обставини».
• Управління диханням. Уміння контролювати своє дихання, здатність грати своїм диханням, можливість заспокоювати або збуджувати себерізними типами дихання.

Підсумуємо: не всі вміють керувати своїми емоціями. Не всіма емоціями управляти можна в принципі. Але свої здібності до управління емоціями можна розвивати, якщо поставити собі таке завдання. Вчитися керувати емоціями можна самостійно або звертатися до фахівців. Спробуйте. Хай щастить.