Здобувачі освіти Слов’янського педагогічного ліцею взяли участь в обласному спортивному флешмобі «Тримай рівновагу!», який проводиться в рамках регіонального етапу Всеукраїнського фізкультурно-оздоровчого заходу «Шкільні ігри» серед учнів та учениць закладів загальної середньої освіти в Донецькій області у 2024-2025 н.р. та присвячено відзначенню Дня фізичної культури і спорту в Україні.

У п’ятницю, 19 вересня, у ГО “АВАЛІСТ” пройшов захоплюючий захід “Будуємо команду мрії – разом ми сила”, де ліцеїсти 8 та 9 різнопрофільних і Олена Ратушна, класний керівник, спробували стати єдиною командою, граючи та виконуючи цікаві завдання. Метою заходу було не лише розважити дітей, але й допомогти їм краще зрозуміти один одного та навчити працювати разом.
Під час активностей ліцеїсти проходили різні випробування, які вимагали взаємної підтримки, злагодженості дій, креативності та колективного розв’язання проблем.

Незважаючи на різноманітність характерів та інтересів, учасники заходу намагалися підтримувати один одного та знаходити спільні рішення. Було весело, гомінливо,та головне – ми були разом “наживо”!!!Результат не змусив чекати- на обличчях сяяли усмішки задоволення. Сподіваємось, далі буде…

21 вересня – Міжнародний день миру. Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності. Міжнародний день миру для України має особливе значення, особливо в контексті сучасних подій. Цей день дає можливість нагадати світові про важливість підтримки миру та захисту суверенітету країни. Ми голосуємо за мир!

При майстрах якось легше.

Вони – як Атланти.

Держать небо на плечах. Тому і є висота…

Л.Костенко

…Пішла із життя наша дорога колега, неперевершений учитель і однодумець ПЛЕСКАНЬОВА Лілія Григорівна. Пішла раптом, неочікувано і швидко, не давши нам, її учням, колегам і друзям сказати всі слова подяки, наших захоплень і щирої любові. І зараз розпач, сльози й думки про несправедливість цього життя вкотре крають серце…

А ще спогади про кожен день, подію, пов’язану з цією жінкою. У неї було багато призначень на цій землі – мами, дружини, бабусі. Але найголовнішим, думаю, стало призначення ВЧИТЕЛЯ, учителя великих і не дуже учнів, що впродовж 47 років приходили на її пари до Слов’янського державного педагогічного інституту (згодом Донбаського державного педагогічного університету) і до рідного, бо працювала в ньому майже 30 років з першого дня його існування, Слов’янського педагогічного ліцею…

Саме на її ім’я десятки років ішли до ліцею навчатися математики брати, сестри, діти, онуки її колишніх студентів. До Плесканьової! Її ім’я стало брендом, однією з найкращих візитівок нашого ліцею. Ми, її колеги, всотували педагогічну майстерність вчителя, уміння спілкуватися з дітьми, батьками під час численних подорожей, концертів, тематичних заходів, куди запрошувалися УСІ! бажаючі. Під час уроків, кожен з яких був відкритим, тобто доступним для кожного, хто хотів учитися.

…Безумовно, могла б захистити кандидатську дисертацію, бо мала свою методику навчання, названу нами, її послідовниками, «педагогічною вертикаллю» (колись ми навіть зробили наукову публікацію, щоб «запантентувати» таку ідею Лілії Григорівни. У її класі завжди працювали кілька поколінь, що, навчаючи, училися педагогічному ремеслу й математики самі: студенти-колишні випускники ліцею завжди (а не тільки під час практики) приходили до класу Лілії Григорівни вдосконалювати своє вміння викладати ту чи іншу тему з математики й проводити індивідуальну роботу з учнями; коли учні Л.Г.Плесканьової ставали старшими, вони самі ходили до молодших класів проводити уроки за певними темами (ось вам наочне спрямування на майбутню педагогічну професію); а вчитель (сьогодні сказали б коуч) спрямовував, супроводжував цей процес, відстежував і заохочував перемоги своїх вихованців. Та й покоління трьох власних доньок Лілія Григорівна виховала справжніми вчителями, що також пов’язали долю свою з педагогічним університетом, рідним ліцеєм.

Вона була віртуозом педагогічної справи. Талановитим, дуже працелюбним. Саме від Лилії Григорівни утвердилося в ліцеї проведення так званих «нульовок» – безкоштовних додаткових занять перед основними уроками, куди приходили діти, щоб задати вчителю будь-яке питання з предмету, розв’язати складну задачу. І НІКОЛИ! Не було так, щоб учитель цю «нульовку» відмінив…

Як учить справжній педагог?.. Він навчає своїм життям, прикладом. Ніколи ні для дітей, ні для колег Лілія Григорівна не була ні хворою, ні зайнятою. Завжди усміхнена, позитивна, оптимістична. Готова до будь-яких новацій, пропозицій. «Королева учнівських сердець»… так сказали колись її випускники. Вона назавжди залишиться у числі найміцніших «стовпів» педагогічного ліцею, його символів… Недаремно ж першим, знаковим, переможцем міського конкурсу «Кращий працівник у сфері освіти» (2019 р.) стала саме Лілія Григорівна Плесканьова.

Як жити без вас, наші майстри?.. Як дорівнятися до вас?.. Як пережити без вас ці найтемніші часи..?

Місто застигло в сумному мовчанні… Другу добу мій телефон не змовкає від дзвінків і розпачу «невже це правда..?», другу добу ми усвідомлюємо велич планети Лілія Плесканьова…

Від тисяч колишніх студентів фізмату, випускників педагогічного ліцею, учительської спільноти ліцею й міста, глибоко вдячних батьків я низько схиляю голову перед тобою, мій колего, друже, учителю…

                                                                                                                       

З любов’ю, великою пошаною від імені колективу Слов’янського педагогічного ліцею, Оксана Бабенко

Навчальний рік розпочався і ми активно працюємо. Важко переоцінити уроки літератури  в житті сучасних дітей. Література – це предмет, що допомагає  формувати свідомого громадянина незалежної України, Людину з великої літери, людину майбутнього, яка творча, креативна, має гнучке мислення і  здатність швидко адаптувати свої знання у цьому світі. 
Так, ліцеїсти III курсу різнопрофільного напряму навчання стали активними учасниками літературної  дискусії: “Яке значення має література для сучасної людини XXI ст.?”, створивши низку кластерів, де продемонстрували свої літературні компетентності.
    Як писав відомий аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес : «книга – не просто словесний пристрій або набір таких пристроїв; книга – це діалог, зв’язаний з читачем, інтонація, надана його голосу, і низка мінливих і незламних образів, що запали йому в пам’ять. Цьому діалогові немає кінця…»?
         Ми живемо у світі, що стрімко рухається до науково-технічного прогресу, де час спливає, триває війна, відбуваються природні катаклізми, але це все не змінило уявлення ліцеїстів про вічні цінності:” Життя коротке, мистецтво вічне!”

23 серпня 2024 року Лабораторія з розвитку критичного мислення Національного центру “Мала академія наук України” провела вебінар-практикум “Знай про UA”, присвячений Дню Незалежності України. На вебінарі були присутні 150 педагогічних працівників з різних куточків України! До події долучилися і вчителі Слов’янського педагогічного ліцею! 
Продовженням цієї унікальної зустрічі була пропозиція співтворення – вересневий Всеукраїнський урок-марафон “Знай про UA”. 

Так 3 вересня перший урок мистецтва у ліцейському 8 різнопрофільному, який проводила Клименко Олена, почався зі знайомства з однією з найбільших самобутніх українських художниць, яку знає й шанує весь світ, – Марією Примаченко. На уроці були цікаве інтерактивне відео, ребуси, багато саме життєвої інформації про мисткиню, багато прикладів картин і презентація визнання неймовірної творчості Марії Примаченко! Дякуємо Рибці Катерині за розробку такого цифрового уроку «Марія Примаченко – генетичний код нації». 

А 11 природничо-математичний на уроці фінансової грамотності активно працював з термінами, та впізнавав банкноту за підказками. Це стало можливим завдяки знайомству з Інною Полтавською, яка презентувала на вебінарі-практикумі свою цифрову розробку «Знай про UA! Цінуй своє!». Під час проведення цього уроку діти обговорювали з Оленою Клименко різні питання, наприклад, те, що зображення на банкнотах та монетах можуть багато розповісти іноземцям про Україну. Яку інформацію про нас передають українські гривні?

11 технологічний клас разом з учителем Шаповаловою Оленою на уроці з технологій у навчальному модулі “Кулінарія” здійснив подорож містами України, де встановлені пам’ятники їжі. Ліцеїсти згадали рецепти приготування галушок, дерунів, дізналися цікавого й нового.
Чудово, коли маєш можливість поширювати знання про Україну. Дякуємо спікеркам вебінару, що діляться своїми розробками! Дякуємо Лабораторії з розвитку критичного мислення Національного центру «Мала академія наук України», яка проводить такі заходи!

#Знай_про_UA

#Лабораторіі_з_розвитку_критичного_мислення_НЦ_МАНУ

Ось-ось Слов’янськ! Моя родина!
Забилось серденько в грудях,
Пригнулись до землі коліна,
А очі плавають в сльозах!
М. Петренко

Сьогодні в кожному ліцейському класі лунали теплі слова про Слов’янськ. Учні 8 класу робили перші спроби віршування, присвячую рядочки любому місту, ліцеїсти 11 природничо-математичного розробили та провели фотовікторину “Дорогі серцю місця”. Дев’ятикласники поділилися світлинами найулюбленіших місць Слов’янська, учні 11 технологічного та 10 різнопрофільного з теплом у серці згадали найцікавіші миті в рідному місті.  Під час заходу ліцеїсти 11 філологічного спостерігали за казковим перетворенням фортеці на величне місто.

2 вересня ліцеїсти 11 технологічного взяли участь у Всеукраїнському уроці “Ми – майбутнє” для 8-11 класів. Розробники поставили перед молоддю низку актуальних питань: Яким бачить майбутнє наше молоде покоління? Як ми будемо наближати майбутнє? Що будемо робити на шляху до відбудови країни? Яким буде перший крок?, а також запропонували переглянути фільм “Ми. Майбутнє”. Метою заходу було через рефлексію кінофільму спонукати молодь до впровадження ініціатив для розвитку своєї громади та України в цілому. Ключові теми, порушені у фільмі: стійкість молодих українців та українок під час війни, проактивність та соціальна залученість молоді; важливість молодого покоління у повоєнному відновленні України; важливість документування та осмислення подій, які відбуваються в реальному часі, формування культури памʼяті та рефлексії.
Після перегляду фільму, що триває 55 хвилин, ліцеїсти разом з класним керівником Оленою Шаповаловою приділили час для обговорення, рефлексії фільму й виконали завдання.
#ми_майбутнє